Я тихо скучила. Очі не сховаєш. Загадки болючі туга відгадає. Знов важке намисто. Знову сни в долонях. Сльози, думки, дійсність. Вітер пестить скроні. Лиються моменти не фотографічні. Почуття відверті, трави на узбіччі. Зупинюсь. Вдихаю. А життя повз плине. Туга відгадає й заросте полином.