«Папірці»

 

«Папірці»

Ти не сама, не мої твої ніжні губи
Слова прощальні, сльози на щоці
Кохання щезло, стисло зуби
Розвіяв його вітер, наче папірці

Згубила осінь, листя свіже
А ми любов згубила, наче сон
Слова прощальні, слух мій ріжуть
І почуття стискають у полон

Такі потрібні, твої руки
Коли тепло відчую, на своїм плечі
І твого серця стук, найкращі звуки
Розріжуть тишу, й темряву в ночі

Ти не сама, не мої твої губи
І без очей твоїх, проснутись справжній гріх
Кохання показало, гострі зуби
І в голові його, лиш чутний сміх

В. Прокопович…….
13,09,2015,

2

Автор публікації

Офлайн 2 дні

Віталій Прокопович

309
Коментарі: 2Публікації: 156Реєстрація: 26-08-2018

Небайдужий читач

Досягнення отримано 26.01.2019
Присвоюється користувачу, який оцінив 50 і більше публікацій

Золоте перо

Досягнення отримано 14.01.2019
Присвоюється автору, який подав на сайт 100 і більше публікацій

Коментувати

Проста авторизація через соц.мережі: