«Пересічні»
Я не писати буду цілий січень
Й не відправлятиму тобі листи
Бо ми з тобою стали, просто пересічні
Й до серця не дійдуть вже поїзди
А може просто їх загублять листоноші?
Усі слова, які я так і не сказав..
Вони ішли по снігу цьому босі
Туди, де їх ніхто вже не чекав…
Писати я не буду цілу вічність
На своє серце, ти повісила замок
Ну що ж, кохання є така трагічність
Нам часто не дістати до зірок
В твоїх обіймах просто добре засинати
Коли зима поглинула в полон
Твої вуста, не будуть вже шептати
Я стрепенусь! То був всього лиш просто сон…
11.01.2020.
#ВіталійПрокопович