«Ракети»
Я хочу бігти, бігти в нікуди
В світ за очі, від клятої планети
Туди куди не ходять поїзди
Туди, куди в злітають лиш ракети
Куди подалі, від твоїх очей
Вони і так принесли стільки болю
Куди подалі від пустих ночей
Лиш рани так, свої лихі загою
Я хочу бігти, бігти від людей
Щоби ніщо, про тебе не кричало
Хочу звільнитись від твоїх тіней
Щоб серце жити знов моє почало
Ти убивала стільки раз в мені життя
Та потім знову й знову воскрешала
То викидала наче те брудне сміття
А потім з бруду знову підіймала
Та знаю всьому є межа
І поміж нас, тепер лиш тіні
Гудки кидала тихі мережа
І наші погляди такі несмілі
Віталій Прокопович….
20.09.2018.
Автор публікації
Коментарі: 6Публікації: 291Реєстрація: 26-08-2018
Достижение получено 25.04.2020
Титул: Вибір видавця (Лютий 2020)
Достижение получено 26.01.2019
Титул: Небайдужий читач
Присвоюється користувачу, який оцінив 50 і більше публікацій
