(Соціальна гумореска)
«Панські забаганки»
Совав дівку по кущах, парубок Іванко
Мав собі таку щораз, панську забаганку
Мати плакала, просила, доню схаменися!
Бійся Бога і людей, за розум візьмися
Та Іванко цілував, дівчину Марусю
І на вушко так шептав, на тобі в женюся
Принесла у пелені, Маруся Степанка
Так скінчилася ось ця, панська забаганка
І шукали всім селом парубка Івана
Та його простиг і слід, в серці дівки рана
Тож дівчата не ведіться, на ті забаганки
На солодкі наче мед, багряні світанки
Бо Степанко підросте, доля віднайдеться
Та дівоче серденько, навік розіб’ється…
Віталій Прокопович…..
25.05.2019.