Для голосування необхідно авторизуватись

«Сумні вірші»

 

 

«Сумні вірші»

 

Сумні вірші, зриваються з пера

Невже душа тебе не наболіла?

А хочеться, що би вона цвіла

Мов сад весняний, тільки б не жевріла…

 

Сумні вірші, навіщо ті писати?

Журби у світі  вдосталь, не бракує

Ну просто жити треба починати

Жити до дна, до поки ще вирує

 

Сумні слова, для чого серце рвуть?

Воно у такт, давно шепоче з вітром

Та все ж роки твої так швидко йдуть

І темнота у нім боролася зі світлом

 

Сумне життя, розвіється мов пил

Весною й листя вмерше оживає

Коли душі твоїй бракує білих крил

Або її ніхто вже не кохає…

 

Сумна печаль, мов нетрями лісів

Її розвій, знайди для себе спокій

Десь там, за тисячу морів

Поглянь! Цей світ до не схочу широкий…

30.01.2020.

#ВіталійПрокопович

2

Автор публікації

Офлайн 4 дні

Віталій Прокопович

472
Коментарі: 3Публікації: 197Реєстрація: 26-08-2018

Вибір видавця (Лютий 2020)

Достижение получено 25.04.2020

Титул: Вибір видавця (Лютий 2020)

Небайдужий читач

Достижение получено 26.01.2019

Титул: Небайдужий читач

Присвоюється користувачу, який оцінив 50 і більше публікацій