Щире зізнання…
Я давно відчуття вже такого не мала,
І щодня ти все ближче ставав – покохала…
Знаєш, думала серце закрите,
Але ні, виявляється здатне любити.
Якщо так, то виходить воно ще живе,
Щаслива я дуже, бо ти в мене є,
Не знаю чи ти відчуваєш те саме,
Та все ж промайнула іскринка між нами.
Не важливо, що ти так далеко від мене,
Частка серця мого залишилася в тебе.
Бережи ти його, як і я берегтиму
Ту любов неземну крізь роки я нестиму!
Я чекатиму, знай, бо тебе я кохаю
Швидко час промайне, в цьому впевнена ,знаю
І куди б ти не йшов, вирушаю з тобою
Попрощаюсь назавжди сьогодні з журбою.
Я тебе пригорну, обійму мов дитину,
І неначе той птах в небеса твої лину,
Всі тривоги відкинь, бо я також боюся,
Але я йду вперед, і не плачу ж , сміюся.
Я неначе вогонь в твоїм воскові тану,
Лиш прошу не залиш в моїм серденьку рану.
Перший крок, другий крок, – ти крокуєш до мене,
Я КОХАЮ тебе – почуття це шалене…