Для голосування необхідно авторизуватись

До 34-ї річниці Чорнобильської катастрофи

Тридцять чотири роки вже минуло

Від ночі, у яку змінився світ,

Коли зі страхом людство вмить збагнуло –

У мирний атом вірити не слід!

 

А ніби вчора ніч весняна квітла,

Вражала чистотою синь небес,

Та темряву прорізав спалах світла –

Це вибух на Чорнобильській АЕС.

 

На «до» і «після» розділивши долі.

Враз Прип`ять стала тиха і пуста.

Тридцять чотири роки вже поволі

Травою в самотині зароста

 

Згадаємо про тих, що захищали,

Радіаційний стримуючи жар

І без вагань життя свої поклали,

Живу країну нам лишивши в дар.

 

Пройшли роки… Чорнобиль знов палає…

Вогонь розносить лісом буревій…

Не атом це – людина все вбиває,

Поставивши над світом розум свій.

 

Горять ліси, палає знов Чорнобиль….

Мабу̀ть, такої кари мало нам,

Ще й додалѝся труднощі хвороби…

Все глибше на Землі скорботи шрам.

 

О, Світлий Боже! Зглянься Ти над нами!

Пробач, ми ж нерозумні ще, малі!

Хай дощ цілющий злине над лісами

Й скінчѝть хвороба хід свій по Землі!…

 

Тридцять чотири роки вже минуло,

Як світ крізь гирло вогняне пройшов…

Нащадки подвиг предків не забули…

Хай все мине й не буде лиха знов!

3

Автор публікації

Офлайн 9 місяців

Юлия Ковальчук

405
Коментарі: 0Публікації: 252Реєстрація: 05-02-2019

Небайдужий читач

Достижение получено 11.04.2020

Титул: Небайдужий читач

Присвоюється користувачу, який оцінив 50 і більше публікацій

Золоте перо

Достижение получено 22.03.2020
Присвоюється автору, який подав на сайт 100 і більше публікацій