. . . . . . . . .ДИВА Я ЖДУ, СИНУ МІЙ ЛЮБИЙ…
. .Я подвір”ям іду, насолоджуюсь квітами,
. .Задивляюсь на ГОСПОДНЮ красу,
. .Яблуня знов до мене хилиться вітами,
. .Радість і світло в цілім світі скрізь білому,
. .А в душі є тривога, вічний біль –
. .Сина, сина чекаю у віці я зрілому,
. .Голос мій рідний так чуть звідусіль…
. .Під червоною йду я, та й під калиною,
. .Знов тихенько стою коло воріт –
. .І на зустріч щодня надіюсь з дитиною,
. .Прихилила б до ніг я увесь світ.
. .Усміхається син – на всіх задивляється,
. .Він щасливий – там бо мир, благодать,
. .Серденько зболене від болю стискається –
. .Мати сину серце прагне віддать…
. .Задивляюся в даль, надіюсь на ГОСПОДА,
. .Дива я жду, що розквітне, як цвіт,
. .Й з”явиться син мій улюблений – дитя ГОСПОДА,
. .Й подобріє із ним і цілий світ…
. . . . . . . . . . . . . . ТАМАРА РОМАНЮК,
. . . . . . . . . . . . . 23 жовтня, 15 листопада 2022 р
Автор публікації
Коментарі: 0Публікації: 126Реєстрація: 08-11-2021
Достижение получено 21.11.2021
Присвоюється автору, який подав на сайт 10 і більше публікацій
