. .ЛЮДИНА… Щаслива, здорова людина… Гарна людина, яка має чудову родину – матір і батька, бабусю та діда, брата чи сестру… Людина, в якої є донечка – кровинка або синочок – первісток… Людина, яка насолоджується своїм прекрасним життям, що подарував їй ГОСПОДЬ, бо ж написано: “ГОСПОДИ, ЩО ТО Є ЛЮДИНА, ЩО ТИ ЗНАЄШ ЇЇ…”(Пс. 143:3).

. .І добре, якщо над головою світить яскраве сонце і є мирне голубе небо, якщо поруч рідні діти та внуки, якщо ніхто не хворіє в родині… Якщо…

. .А раптом… Раптом стається непоправне – горе вривається до хати – помирає близька людина… БОГ забирає в свої обітниці найдорожчу доньку, найріднішого сина, мале немовлятко чи старшу дитину, коханого чоловіка або дружину, матусю чи батька… Як бути людині? Простій смертній людині… Як усвідомити, зрозуміти, сприйняти… Як витримати цей жорстокий удар людської долі? Як змиритися з непоправною втратою? Де шукати розради і підтримки?

. .Людина… ВСЕВИШНІЙ посилає різні життєві випробовування, загартовує людину, все ж бо робиться з волі ГОСПОДНЬОЇ.

. .Та й плачеться постійно матері, бо то її вічний материнський біль, сумує без дружини або чоловіка кохана людина, все розпитує про матусю чи татка синок або донечка…

. .А життя продовжується… З рідною людиною у серці продовжується… І доброю пам”яттю. Але …не сприймається. НІ! Не сприймається цей вічний біль… І не сприйметься… Прости, ГОСПОДИ…

. . . . . . . . . . . . . . . . . . .ТАМАРА РОМАНЮК,

. . . . . . . . . . . . . . . . . . 28 серпня, 14 вересня 2022 року.