Багато мудрості не треба Вину всю скласти на сусіда Та споглядать собі із боку Що натворив, твою роботу. Згоріла хата у сусіда, Тобі ж до того нема діла, Тебе біда та обминула, То й добре. Решта все забулось. Про що тебе не запитають, Одна лиш відповідь;” Не знаю”. У тебе […]

А ті стежки, де бігало дитинство, Чагарниками заросли давно, Літає там лиш хуліган-вітрисько І спогадами стука у вікно. Немає із суницями галяви, Там зеленіють сосни молоді Та перешіптуються верби кучеряві, Що вже не можна й вмитись у воді. Ставок же теж заріс і замулився Та жаби кумкають, а були ж […]

Мені весна подарувала Великий пролісків букет, Пісень пташиних теж немало, Високий творчим крилам злет. Я вдячна їй за те натхнення, Яке джерельцем струменить. У творчих пошуках щоденно Моя душа. Прекрасну мить Я відчувать не перестану Та помічать красу весни,Співатиму ж бо їй осанну, Іскра таланту хай горить. Хочеться вірить – […]

Є країна чудова – Дитинством зоветься, Ти уже не потрапиш до неї ніколи. Та хіба що думками чи в сні озоветься Безтурботного часу луна або спомин. Велетенськими були дуби та ялини І черешні смачнющі в саду у сусіда. Як же хочеться іноді хоч на хвилину Заглянути туди і босоніж побігать. […]

А заримовані рядки – Поезія не завжди І разом прожиті роки – Не всі назвуть це щастям. Гарні облесливі слова – То не усі правдиві, Брехня ж солодкою бува І вірять їй, на диво. Не люблять правди всі, на жаль, Гірка вона частенько, Не знать яка душа чужа Чи щира, […]

Кожна людина – коваль свого щастя, Так кажуть в народі, погоджуюсь з цим. Якщо досягти чогось комусь вдасться – Це ним заплановано, більше ніким. Коли ж хтось руки чомусь опускає, Не прагне іти все вперед і вперед, То щастя і справді він так й не зазнає,Полин загірчить у душі, а […]

Половіють жита молоді, Вкрився золотом колос пшеничний На землі українській святій, Лине жайвора вранішня пісня. Її чує щодня хлібороб, Йому з нею працюється краще, Витирає спітніле чоло, А душа переповнена щастям. Бо на славу удався врожай,Увінчається труд короваєм. А ти, жайворе-пташко співай,Нехай серце вона звеселяє. 2021 р.

Запахло поле свіжістю дощу, Під сонечком весняним спину гріє. Тобі я, поле радісно кричу, Ти ж моя доля і життя й надія. Мій прадід тут трудився увесь вік, Дідусь землицю пестив, мов дитятко, А батько ще малим босоніж біг, Ніс татусю обід у двох горнятках. Люблю і я просторий хлібний […]

Червень прийшов до нас у гості, Липень далеко ще в дорозі. Стара сорока молодій Розповіда неспокій свій: -Скільки живу, ще не видала, Щоб в червні липа зацвітала,Цей ранній цвіт не до добра, На все ж бо є своя пора. Тепер усе переплелося, Все переплуталось й злилося. Де ще весна, а […]

А край лісу біленька хатина стоїть, Похилилась, давно в ній ніхто не живе, Вікна дивляться смутком у білий світ, В димарі лише вітер в дуду виграє. Пам”ятає цей двір дітвори щирий сміх Та господарів рук працьовитих тепло І пахучого сіна маленький стіжок Ніби кликав до себе струнких диких кіз. А […]

В небесній блакиті Парусом білим Хмарки кучеряві пливуть. , А в синьому морі, В безмежнім просторі Хвилі кораблик несуть Легкий та казковий, То вниз, а то вгору Долає великий маршрут. Дитинства країну Мою він покинув І далі продовжує путь Туди, де чекає І радо стрічає Чиясь безтурботна пора. І замки […]

Коні проскакали – Гриви золоті, Це літа промчали Наші молоді. З ярмарку вертають, Котяться згори. Де поділась радість Цієї пори? Тішимося все ж ми Внуками й дітьми, Значить недаремно На світі жили. Добрих справ немало Залишаєм їм, Щоб про нас згадали Й вдячнії були. 2018 р.

Порожньо в батьківськім домі, Не живе ніхто давно в нім, Простір травам й споришам. Лиш ступлю я на подвір”я, Чую голос, ненько твій я І щемить моя душа. Чорнобривці, рута-м”ята І барвіночок хрещатий Тут росли – дитинства квіти. Ніжний запах матіоли Не забудеться ніколи, Скільки на цім світі жити. 2015 […]

Цвіте, цвіте яблуневий, Сяєш ти у день травневий Рожевими зірочками У садочку тата й мами. Їх давно уже немає. А яблуньки розквітають, Що садили їхні руки Для дітей та для онуків. Яблуневий цвіте гарний, Спогади летять птахами, Тихо на плече сідають І моє серденько крають. Отой цвіт рожево-білий Додає наснаги […]