Половіють жита молоді, Вкрився золотом колос пшеничний На землі українській святій, Лине жайвора вранішня пісня. Її чує щодня хлібороб, Йому з нею працюється краще, Витирає спітніле чоло, А душа переповнена щастям. Бо на славу удався врожай,Увінчається труд короваєм. А ти, жайворе-пташко співай,Нехай серце вона звеселяє. 2021 р.

Запахло поле свіжістю дощу, Під сонечком весняним спину гріє. Тобі я, поле радісно кричу, Ти ж моя доля і життя й надія. Мій прадід тут трудився увесь вік, Дідусь землицю пестив, мов дитятко, А батько ще малим босоніж біг, Ніс татусю обід у двох горнятках. Люблю і я просторий хлібний […]

Червень прийшов до нас у гості, Липень далеко ще в дорозі. Стара сорока молодій Розповіда неспокій свій: -Скільки живу, ще не видала, Щоб в червні липа зацвітала,Цей ранній цвіт не до добра, На все ж бо є своя пора. Тепер усе переплелося, Все переплуталось й злилося. Де ще весна, а […]

А край лісу біленька хатина стоїть, Похилилась, давно в ній ніхто не живе, Вікна дивляться смутком у білий світ, В димарі лише вітер в дуду виграє. Пам”ятає цей двір дітвори щирий сміх Та господарів рук працьовитих тепло І пахучого сіна маленький стіжок Ніби кликав до себе струнких диких кіз. А […]

В небесній блакиті Парусом білим Хмарки кучеряві пливуть. , А в синьому морі, В безмежнім просторі Хвилі кораблик несуть Легкий та казковий, То вниз, а то вгору Долає великий маршрут. Дитинства країну Мою він покинув І далі продовжує путь Туди, де чекає І радо стрічає Чиясь безтурботна пора. І замки […]

Коні проскакали – Гриви золоті, Це літа промчали Наші молоді. З ярмарку вертають, Котяться згори. Де поділась радість Цієї пори? Тішимося все ж ми Внуками й дітьми, Значить недаремно На світі жили. Добрих справ немало Залишаєм їм, Щоб про нас згадали Й вдячнії були. 2018 р.

Порожньо в батьківськім домі, Не живе ніхто давно в нім, Простір травам й споришам. Лиш ступлю я на подвір”я, Чую голос, ненько твій я І щемить моя душа. Чорнобривці, рута-м”ята І барвіночок хрещатий Тут росли – дитинства квіти. Ніжний запах матіоли Не забудеться ніколи, Скільки на цім світі жити. 2015 […]

Цвіте, цвіте яблуневий, Сяєш ти у день травневий Рожевими зірочками У садочку тата й мами. Їх давно уже немає. А яблуньки розквітають, Що садили їхні руки Для дітей та для онуків. Яблуневий цвіте гарний, Спогади летять птахами, Тихо на плече сідають І моє серденько крають. Отой цвіт рожево-білий Додає наснаги […]

Святий Георгій та й Побідоносець, Покровитель хліборобів-трударів Силу та наснагу їм приносить Плекати нові щедрі врожаї. І на працю всіх благословляє, Витира з чоло солоний піт, Щоби в Україні в кожній хаті Завжди був Його Величність – Хліб. 2015 р.

Які віднині майбутні плани?Деньок проживши, подякуй Богу!Летить життя…а повільний равлик,Не може, мабуть, збагнути долю. Повзе тихенько, навколо крики,Почули раптом потужний вибух,Горить хатина, червоні зблиски,А він шукає трухляву вишню. Страшна пожежа, прибігли люди,Рятують швидко свого сусіда,А равлик хоче знайти притулок,Де мокре листя, укрило віття. Набридли, годі! Тупцюють поряд,Дорогу дайте… і дайте […]

Квітневі дні кінця вже добігають,А справжнього тепла іще нема, Коли воно прийде, то ми не знаєм, Нині усе в Всевишнього руках. Коли в серцях нема тепла й любові І заздрість так ” сичить”, наче змія, Не відповість тоді ніхто добром вам І сонце радості також не засія. Якщо ж посієм […]

Оповитий біленьким серпанком, Черешневий садок задрімав, Заколисаний вітром, до ранку У казкових витатиме снах. Вранці сонце сипне позолоти На тоненькі розквітлі гілки. І приємний такий їхній дотик, Мов цілуночок ніжний легкий. Згодом цвіт білий той черешневий Вишиванками встелить траву. Ця краса завжди в серці у мене, Відчуваю її – то […]

Ой, спогади, спогади, Не даєте спокою Ви чомусь мені. Білим-білим лебедем, Калиновим кетягом Маритесь вві сні. Річкою Тернавкою, Берегом ромашковим, Смаком стиглих груш. Маками червоними, Святковими дзвонами, Котрі в храм зовуть. Бузковою гілкою І диво-сопілкою, Яка з бузини. Квітучою вишнею, Маминою піснею, Що в душі бринить. 2016 р.

З дитинства на мамині руки дивлюсь Лагідні, ніжні, шорсткі від роботи. З любов”ю до них я щокою тулюсь І з вдячністю згадую скільки турботи Завжди було у цих теплих руках, Хоча нам від них діставалось порою. Їх ласку, тепло й доброту із сестрою Назавжди в своїх збережемо серцях. 1980 р.

Свою книгу життя Кожен пише із нас, В когось дуже виходить цікаво. І літопис оцей Перейде до дітей, Там і внуки візьмуться за справу. Та  в історії слід Ти залишиш, твій рід,Добрим словом нащадки згадають. Комусь байдуже все, Що життя принесе,Чи похвалять його , а чи лають. Зачерствіє душа, Вона […]

Образити людину дуже просто, Лише сказати необачне слово, Неначе лезом шмагоне відразу Гірка і незаслужена образа. Адже так боляче буває, що й казати, Тієї рани не залікувати, Бо як давно-давно усім відомо, Не горобець оте вразливе слово, Як вилетить, його ти не впіймаєш, Пробачення просити – марна справа. Як маєш […]