Я – сонях, що виріс в асфальтній шпарці, І спрагло завжди шукав роси вранці… І був самотнім, однак не сумним, Він для цього асфальту був щастям, Єдиним! Однииииииим! Як для місяця зірка пОсеред темної ночі… Він заплющував свої чорні очі-зернини Й засинав так щоднини, Похнюпивши свої жовті вії… Зранку вітер […]
Філософська лірика
459 posts
«Пророчі слова» Так часто згадую Кузьму У пам’яті гортаю Усі життєві сторінки Які не забуваю… Пригадую його слова Правдиві і пророчі Та смерть нещадна і страшна Закрила йому очі… Пісні затерті до дірок Я знав нових не буде А він десь там поміж зірок Співати […]
І день за днем, за сходом захід, В кімнаті знову відгук вулиць. У склі вітрин, сірі силуети, Немов з минулого вернулись. І всі ці лиця є знайомі, У посмішці у погляді в словах. Серед все заповняючого шуму, Тиша їх найбільший страх. Крики їхні не почути, Бо прагнем вірити […]
Любов дивує протиріччям, Бо таємниче все святе – За вбогим зовнішнім обличчям Сіяє серце золоте! Сіяє – і ціни не знає, Насамперед саме собі! І тільки в неба позичає Великі очі голубі!
Бачив маму свою у вісні, Посміхнулась так ніжно й привітно. Не сказала ні слова мені, Підморгнула лише непомітно. Вже здається і часу пройшло, Мабуть час не загоює рани, Смутком в душу чомусь занесло, Як згадав ,що не мама її з нами. Пригадались хвилини святкові, Пригадались і буднії дні. Дотик ніжний […]
А ви колись такеє відчували, Як сум невільний серце огортає, І вам саме того не вистачає, Кого ніколи ви не зустрічали …
«Для мами» Для мами не важливо хто ти є Бо вона любить просто так і без відплати І не важливо їй ось те дитя чиє Бо від війни усіх хоче забрати Для мами не важливо скільки тобі літ Всього лиш п’ять, а може вже і сорок Лиш […]
Тонкий бузок зухвалий вітер хилить, Мов парубок дівчину оглядає… Як п’яниця себе тверезим мислить, Так юність себе мудрою вважає!
Пасхальні дзвони відгули, Але в лампадах ще світилось!.. Життя – не дні, які пройшли, Життя – це те, що залишИлось!
Тече, мов зачарований, потік, І падають журливії дощі… Я переконаний, що молодість – не вік, Це якість твого серця і душі! Буває, очі стримано мовчать, А його серце у той час ридає!.. Буває, хтось вмирає в двадцять п`ять, А в сімдесят в могилу попадає!
Розбудять літній сад птахи, Засяють роси світанкові… Любов прощає всі гріхи, Крім тих, які проти любові!
Вдихаю аромат твоєї кави І нишком заглядаю крізь фіранку, А поряд – розхвильовано-ласкавий Серпанок зачарованого ранку. Я п’ю її, спокусливо-гарячу, І гріюся долонями на дотик, За склом уже сюжет якийсь неначе – Я смак його відчути геть не проти! Вже граю отим кавовим бездонням, Пелюстками виструнчуючи мрію, І віршами торкаюсь […]
Не ходи слідами мертвого дня, Не шукай того, що може тебе вбити. Основа цього світу – це брехня? Потрібно убивати, щоб самому жити? Моя сила в твоїх слабкостях, Які тебе щодня ламають. Моя сила у щасливих митях, Які не кожні помічають. Коли в день бачиш тільки ніч, І […]
“Нотр-Дам” Упав шпиль Нотр-Даму Не стало більше храму… Ридають тисячі сердець Невже історії кінець? За вісім сотень років Він бачив тисячі подій Він безліч чув нещасних кроків Благань, молитов і надій Стояв ось так, поміж гріхів Невже від зла сердець згорів? Зберіг терновий лиш вінець Для покаяння тих сердець […]
Вона дивилась у вікно, І подумки кудись летить. Можливо їх вже всеодно, На час, годину або мить. Вона постійно сумувала, Й нікому відкритись не могла. Можливо, когось виглядала, Без когось жити не могла. Вона дивилась в даличінь, Немов когось шукала. І мала безліч терпінь. Бо дуже жовго вже […]
Я бачила, як танув лід В серцях чужих мені людей. Та слова залишили всеж слід Образ та слів, поганих речей. Минуле, як зім’ятий папір, Сліди у серці залишаються, Від болі й безлічі зневір, Які із часом не забуваються. Не забуваю, хоч зла і не тримаю, Хай все іде […]
Навчися слухати тишу, Залишатись наодинці з думками. Щоб не чути, як люди брешуть, Прикриваючись гарними словами. Навчись зривати маски З оточення та псевдоакторів. Кліше одного всі зразки, Людей чорно-білі збори. Навчись слухати себе, Коли всі говорят протилежне. Хай кожен своєю дорогою іде, А ти знайди свою, стань незалежна.
Чи не Вас обіймала травою в полях? Чи не Вас умивала росою в лугах? Чи не Вас колисала в морях на волнах? Чи на Вам колискову співала в горах? Це все наша планета, планета Земля, Але ми неслухняні неначе маля. І колись у Землі обірветься терпець, Пошкодує все людство, настане […]
Я мріями засію землю, Плекати буду щодобу, Нехай рясніє моя зелень, Перетворившись в доброту. Полью її сльозами щастя, Турботой щедро піддобрю, Закрию серцем від ненасття, Промінням ласки напою. І виросте могутнє серце, Розтрощить зло, зцілить від ран Добра, любові, щастя, ласки – Одне, мов вічний океан. Міста розквітнуть наче квітка, […]
Не десь, а тут (посеред саду) рай. Душа крізь пекло труднощів зростає. – І день, і ніч триває тілограй, Хоч сяє, хоч темніє чи світає. Мелодія у кожного – своя І ритми – різні, і тіла, і долі. Летять у Всесвіт неповторні «я», Почуті й не почуті, сильні й […]
Покладу у кошик великодній Із душі народжену любов І сльозу, що виткала сьогодні Вже свою мережечку ізнов. Покладу я бережно з долоні І молитви тихий оберіг, Щоби сину випросити й доні Божий захист птахом на поріг. Покладу я в кошика надію, Що із рук батькі́вських пророста… Тільки маму […]
Є на світі багато доріг, Непокинутих Божою ласкою, Та не кожен дізнатися зміг, Що життя часто схоже із казкою. Все буває: приходить біда, Хтось байдуже минає приречених, Хтось, як в спеку холодна вода, Прилітає по сліду лелечому. Я тримаю молитву в руках – Незбагненності вічного свята. Помандрую по […]
Цвіте ромен, багряний вечір ліг, Густий туман долину огортає… Як солодко ненАвидіти тих, Хто неприкрито зла тобі бажає! Милують лілії відтінками суцвіть, Цілує дощ їм лагідно повіки… Як все таки немислимо простить Того, хто твою віру вбив навіки!..
Святий Люцифер і Іс’ус мандрували по землі і Люцифер ,вчившися на панування казав плох той раб хто не хоче стати богом . -Люди так і не зрозуміли моєї сварки з батьком моїм ,адже плох той раб хто не хоче стати богом . ми маємо досягати мети ,бути кращими . Гефестус […]
Поезія єднає береги – То начебто рятунок від негоди! Натхнення нам і віри до снаги За будь-якої миті і погоди! І справжності нам щирої сповна, Щоб в серці на струні розкошувала, Й вона, ота розчулена струна, Щоб веснами цілована співала! 21.03.2019
*** Поезія крилатіша за миті! Вона навколо квітами цвіте! Вона, немов у Богом даній свиті, Із пагоном в душі уже росте! Поезія просторіша за вітер, Обіймами стирає всю іржу, Бо вміє стоголосо шепотіти І словом не пускати за межу, Поезія яскравіша за фарби, Бо здатна чорно-біле оживить, Прийти […]
Любов — не задоволення, а мука! Як важко це сьогодні зрозуміть! Любов — рішуча з самістю розлука, Її в колисці прагне задушить Наш егоїзм і наше самолюбство!.. І, якщо хочете, любов — це самогубство, Що отверзає Райськії Врата, Коли вона жертовна і свята! Ні, не відкриється вона серцям порожнім, Де […]
євангліє від атеїста (ев -я -ангел -глашатий -виглошення) спочатку було знання . Іса припустимо інопланетянин або подорожній в часі і знає знання як бути коханим . І він ниряє в той час і він не міфічна істота . він грішив , він кохав . в храмах продавались тоді трави лікувальні […]
Старий скрипаль на скрипці грав, Неначе це робив востаннє. Все ноти вище й вище брав… Співала скрипка про кохання. Про соловїний спів в гаю, Весняні дні і літні ночі, І юності веселі дні, І милої чарівні очі… Гуділа міста круговерть, Стояли літні дні чудові, А люди йшли й до їх […]
в передвірї виброрів за кого ви будете голосувати в передвір`ї виборів – за кого вибудете голосувати ? За Ірода чи за Усуса ? так усус помер ,тільки за Ірода . нами командують міфи . нами командують гіпнотичні установки .Огида це руйнація гіпнотичних установок(Горов,російськомовний учитель гіпнозу) на тб показують ролики того […]