Ронить листячко верба Човником на воду Та приходить з ним журба, Понад ставом бродить. І сумної заспівав Ще бешкетник-вітер, Дощ дрібненький накрапав, То ж чому радіти? Але смутку не впускай Ти у свою душу, Радість там живе нехай І вона не тужить. Помічає хай красу Завжди та у всьому, У […]
Філософська лірика
2427 posts
Навіяв сум осінній день похмурий І дощ розплакався, ніяк не зупинить. У серці оселилася зажура, Не знаю чи назавжди. чи на мить. А сонечко усміхнене з”явилось В небі блакитному. минаючи змарки, То й смуток і журба десь раптом ділись, Втішила радість дотиком легким. 2016 р.
Ціловані вітром і сонцем зігріті Рум”яняться яблука в нашім саду, Отаву косити пора молоду, До осені котиться теплеє літо. Коротшають дні, стають довшими ночі, А на світанку – холодна роса. Та літечко я відпускати не хочу, У серці моєму воно не згаса. 2017 р.
Грає на скрипочці вітер-маестро, Осінь запрошує на карнавал. І на душі так привітно і тепло Від дивовижних звуків та барв. Краплі дощу – намистинки прозорі Падають-котяться десь у траву, Сріблом виблискують, неначе зорі. Красу відчуваю – значить живу. 2015 р.
Як дихає спішно планета,Буває, здригнеться від болю,Людина лишила блаженства,Лиш сонце… лікує потроху. Біду… відчуває завчасно,Хвилюється, вітер покличе,Він хмари розвіє, мов янгол,І знову зупинить погибель. Вона полюбляє всі квіти,Світанку – сяйливу забаву,Неначе згадає… сни світлі,Солодкі… з біблійного Раю.
Святими ніхто не родився, відомо,Характер, не золото знаємо кожен,І га́ряче й холодно, з нами не просто,Дорога життєва розкаже охоче.Кудись летимо́, щоб усім доказати,Які вже успішні, настільки багаті,І луснуть скоренько прийнятні масштаби,Як прийдуть фіналу відвічні напасті.І стане дрібним, що цінилось відтоді,Поспіти б второпати, плине реальність,На мить зупинившись відтак на кордоні,Дадуть на […]
Багато мудрості не треба Вину всю скласти на сусіда Та споглядать собі із боку Що натворив, твою роботу. Згоріла хата у сусіда, Тобі ж до того нема діла, Тебе біда та обминула, То й добре. Решта все забулось. Про що тебе не запитають, Одна лиш відповідь;” Не знаю”. У тебе […]
Загляну в дзеркало своєї душі І подумки вертаюся в минуле. Я бачу в ньому, цьому дзеркалі, Усе життя моє прожите. Там бачу я не тільки своє тіло Я бачу душу свою у ньому. Любов в очах, усмішка щира – І відпечаток болю й втому. Я бачу кожен крок […]
А ті стежки, де бігало дитинство, Чагарниками заросли давно, Літає там лиш хуліган-вітрисько І спогадами стука у вікно. Немає із суницями галяви, Там зеленіють сосни молоді Та перешіптуються верби кучеряві, Що вже не можна й вмитись у воді. Ставок же теж заріс і замулився Та жаби кумкають, а були ж […]
Мені весна подарувала Великий пролісків букет, Пісень пташиних теж немало, Високий творчим крилам злет. Я вдячна їй за те натхнення, Яке джерельцем струменить. У творчих пошуках щоденно Моя душа. Прекрасну мить Я відчувать не перестану Та помічать красу весни,Співатиму ж бо їй осанну, Іскра таланту хай горить. Хочеться вірить – […]
Є країна чудова – Дитинством зоветься, Ти уже не потрапиш до неї ніколи. Та хіба що думками чи в сні озоветься Безтурботного часу луна або спомин. Велетенськими були дуби та ялини І черешні смачнющі в саду у сусіда. Як же хочеться іноді хоч на хвилину Заглянути туди і босоніж побігать. […]
А заримовані рядки – Поезія не завжди І разом прожиті роки – Не всі назвуть це щастям. Гарні облесливі слова – То не усі правдиві, Брехня ж солодкою бува І вірять їй, на диво. Не люблять правди всі, на жаль, Гірка вона частенько, Не знать яка душа чужа Чи щира, […]
Кожна людина – коваль свого щастя, Так кажуть в народі, погоджуюсь з цим. Якщо досягти чогось комусь вдасться – Це ним заплановано, більше ніким. Коли ж хтось руки чомусь опускає, Не прагне іти все вперед і вперед, То щастя і справді він так й не зазнає,Полин загірчить у душі, а […]
Половіють жита молоді, Вкрився золотом колос пшеничний На землі українській святій, Лине жайвора вранішня пісня. Її чує щодня хлібороб, Йому з нею працюється краще, Витирає спітніле чоло, А душа переповнена щастям. Бо на славу удався врожай,Увінчається труд короваєм. А ти, жайворе-пташко співай,Нехай серце вона звеселяє. 2021 р.
Запахло поле свіжістю дощу, Під сонечком весняним спину гріє. Тобі я, поле радісно кричу, Ти ж моя доля і життя й надія. Мій прадід тут трудився увесь вік, Дідусь землицю пестив, мов дитятко, А батько ще малим босоніж біг, Ніс татусю обід у двох горнятках. Люблю і я просторий хлібний […]
Червень прийшов до нас у гості, Липень далеко ще в дорозі. Стара сорока молодій Розповіда неспокій свій: -Скільки живу, ще не видала, Щоб в червні липа зацвітала,Цей ранній цвіт не до добра, На все ж бо є своя пора. Тепер усе переплелося, Все переплуталось й злилося. Де ще весна, а […]
А край лісу біленька хатина стоїть, Похилилась, давно в ній ніхто не живе, Вікна дивляться смутком у білий світ, В димарі лише вітер в дуду виграє. Пам”ятає цей двір дітвори щирий сміх Та господарів рук працьовитих тепло І пахучого сіна маленький стіжок Ніби кликав до себе струнких диких кіз. А […]
В небесній блакиті Парусом білим Хмарки кучеряві пливуть. , А в синьому морі, В безмежнім просторі Хвилі кораблик несуть Легкий та казковий, То вниз, а то вгору Долає великий маршрут. Дитинства країну Мою він покинув І далі продовжує путь Туди, де чекає І радо стрічає Чиясь безтурботна пора. І замки […]