Я знаю, що невдовзі поверну́ся, Ніби лелека, із чужих країв. Твоєї вроди жадібно нап’юся, Наслухаюсь ранкових солов’їв. Обійму степ вечірнім оксамитом, Молитвою застигну на вустах І проросту в полях пахучим житом, Розчинюся у безлічі листах. Розлиюсь морем, до небес безкрайнім І вітром полечу у височінь… На станції із потягом останнім […]