Тече вода, тече бистра і потоком грає, а хто весну молодую у полі стрічає? А хто весну молодую стрічає у лісі? Ясне сонце замет топить, гуляє у стрісі. Ясне сонце доторкає поле з квіточками, що вже де-де пожовтіло квітом-сонечками. Ой, тече вода прозора і потоком ллється, ще […]
Monthly Archives: Квітень 2019
92 posts
Тут раптом Ганімед ожив і зеленому німфу грозив, щоб поруч не бував уночі, бо не закриє біля нього очі… Щоб він тарифи скасував, перший наказ так видавав, хоч не займається він цим, а буде що тепер із ним? Погроза справді це страшна: зустріне Ганімед німфа, а інтерес – […]
“Ми білі, милі і хороші, віддайте наші гроші, пухнасті і слухняні, а санкції – погані. Не винні ми – то все Аїд зробив такий поганий хід: країни інші нападав, ми були проти – не питав. Тепер нам санкцій забагато і пред’являють супостати усе – від Криму до Донбасу, […]
Вечерний город вновь играет на склонах тысячью огней и шум машин не умолкает, и блеск вечерних фонарей. Будет он с тобою рядом, но, даже если без тебя, огнями светится, играет и привлекает вновь любя. Звучит он гулом неуёмным, но станет тише к вечеру, когда мотоциклист упрямый звучит сильнее […]
Гойда-гойда-гойда, місяць наче торба, сипле зірочками, буде ніч над нами. Дитя буде спати, янгол колихати у срібній колисці, сни несе у мисці. Стане колисати, над дитям літати, крильцями махає і сон навіває. В янгола – торбинка, щоб спала дитинка, в мисці золоченій, цукерком верчені. Янголи літають […]
Вона дивилась у вікно, І подумки кудись летить. Можливо їх вже всеодно, На час, годину або мить. Вона постійно сумувала, Й нікому відкритись не могла. Можливо, когось виглядала, Без когось жити не могла. Вона дивилась в даличінь, Немов когось шукала. І мала безліч терпінь. Бо дуже жовго вже […]
Шепіт трав, подих вітру, Манить бджіл медонос, Між тендітних листочків На гілках абрикос. Виглядають , мов діти Із віконець. В садах Абрикосові квіти В ароматних медах. Абрикосові квіти – Це дарунок весни. Хай радіють їм люди Як дозріють вони. Соком свіжим наллються У промінні яснім. Абрикосові квіти У теплі кольорів.
Зірки в ставок гляділися чарівно, Гойдалось плесо, сповнене прикрас… Кордони Раю й пекла, безсумнівно, У всесвіті проходять через нас! На білі клуні йшов туман від лісу, Та ще надії промінь не померх… Комусь життя — це сходинка донизу, Ну а комусь – це сходинка уверх!
Мов квіти інеєм покрились на морозі, Наші серця – і нічим захистити… Та вся всесвітня темрява не в змозі Одну маленьку свічку загасити! Вона всесвітнє зло перемагає! Розтоплює навколо себе кригу! Вона Христовим Світлом ніжно сяє І зіркою глядить в криницю тиху!
Уходи! Я громко кричала, Разрушая тишину глухой ночи. Всё из души своей удаляла. При тусклом свете алой свечи. Всё стирала, не оставляя следов, Хоть и сердце тянулось к тебе тайком. Пыталась избавиться от твоих оков. Вылечиться старалась кровавым вином. Старалась тебя навсегда я забыть. Старалась всё стереть из души. Старалась […]
Он был моим домом. Светом в кромешной тьме. Внутри всё сжимается комом, Ведь теперь он в холодной земле. Эту боль никак не унять. Утрату пережить не возможно. Моему брату меня не понять, Ведь жить без него очень сложно. Мой мир разорвался на части. Не найти назад мне пути. […]
Я бачила, як танув лід В серцях чужих мені людей. Та слова залишили всеж слід Образ та слів, поганих речей. Минуле, як зім’ятий папір, Сліди у серці залишаються, Від болі й безлічі зневір, Які із часом не забуваються. Не забуваю, хоч зла і не тримаю, Хай все іде […]
Чорнобиль виживав щосили. Бродила паніка в юрмі. У травні трави голосили. Мовчали ЗМІ. Ми не вгризалися в науку, Сімнадцять нам було коли: Горнули у садку пилюку І йод пили. Тріщали зморені вокзали, А десь жили собі “титани”. Асфальти ледве просихали, Цвіли каштани. Гуляла Києвом примара, Тремтіли збурені антени. Бомбила навіжена […]
Зранку людно на базарі – Це народ скуплятись йде. Хто по м ’ясо, хто по цукор… Люд, як в вулику гуде. Жінка йде купити сало, Крупи, яйця, ковбасу, Дід, що пенсію отримав, Купить рибку потасу. Чоловік іде поважний, Грошей повне портмоне, Список має довжелезний – Тут є й тортик “Праліне”. […]
На розе – свет, от занавесок – тени, играет солнце полутенью и чай в стакане на столе уже налит, когда будет на дне? Напиток выпить не спеши, сюрпризов много впереди и занавесок ткань качает ветер, пусть день твой будет светлым. А поутру – только дожди, но будет солнце […]
Вечірній спокій небо огортає і сонце виднокрай торкає, золотом світить горизонт, доповнює проміння тон. Біло-сині небеса, вже темніє їх краса, забриніли стовбури, креслять лінії чіткі. Іще в плетиві гілля не почалась листя гра, сухе де-де зашелестить і чагарник іще не спить. З вечірнім спокоєм шумить, та спокій […]
Ой, у лісі, у лісочку шила веснонька сорочку, біле тло враз зашивала і низинкою низала. А по тій по вишиванці вишивала сонце вранці, жовтенькими ниточками ясне сонце з променями. А по тій по вишиванці – синє небо із хмарами, білі хмарки розбігались, небо синім зоставалось. Шила по […]
Сонце і тіні, тоненькі і рівні, темніють доріжками, побігли моріжками. Охороняв коток доріжки поворот, не заважав гулять, до парку завітать. Гора із каменів, пісочний колір цвів, над ним стримить сосна висока зелена. Додало колір небесам світло сонця і весна, запрошувала птицю селитись і гнізда мостити. 14.03.2019.-23.04.2019. […]