Міражами життя оповите мов осінь серпанками, Мов місяць зорями у травневу ніч, Ти завжди втікала холодними ранками, Бо насправді не в наших словах була річ. Життя за тенетами власних ілюзій, Надуманих правил без справжніх причин, Ти завжди любила, щоб без прилюдій І без надії у вирі подій. А потім верталась […]