Останнє яблуко у батьковім саду, налите соком, дивиться благально, як листопад винищує безжально, шматує листя, наче на біду. Зігріте сонцем, скупане дощем, вигойдується в такт вітрам осіннім, чека на час якогось потрясіння, щоб опинитись раптом …під кущем. Дарма що сад повипирав кістки і світить ребрами на чистім видноколі, він не […]