У просторі витало літо,Голубило та ніжно гріло,Навколо вже запахло медом,Пожовкле різнотрав’я степом. Тож серпень пригадає знову,Що осінь додає потроху,Холодної роси на ранок,Де стелиться густий серпанок. Дні теплі пролітають швидко,І схоже, як роки неспинно,Життя, це круговерть насправді,Неспішні, лиш хмарки кудлаті. Пролинуть й не помітиш зразу,Незмінно теж підвладні часу,Ось тільки-но здається, правда,В […]