На срібній скрипці вітерець заграв, Дрібненький дощ осінній – на цимбалах, А хвиля річкова на бубенцях, Мелодія чарівна скрізь лунала. За руки верби молоді взялись, Берізоньки-сестриці стали в коло, Хустинками махали вгору й вниз І закружляли дружно в хороводі. А золотом гаптовані стрічки, Які у кучері їм осінь пов”язала, Вже […]
Monthly Archives: Вересень 2022
42 posts
Моє небо сьогодні сумне. Моє місто сьогодні вбито. І коли ця навала збагне Те, що серце навіки розбито. Відлетіло мале янголя До небес, де вже є янголята. І життя як шматки кришталю Осінь… біль… я неначе розп’ята… Не зросте більше в місті дитя… Не злетять у гніздо голубʼята. Відлетять… Не […]
Кілька плодів лишилось на гіллі, Решту зірвали чи від вітру впали, Радіють сонечку ці яблучка малі. Щоб довго холоди ще не настали – Так прагне кожне-кожне з них,Теплом їм хочеться зігрітися останнім, Бо як впаде на землю перший сніг, То “вижити” їм шансів не зоставить. 2022 р.
Із небесної блакиті Лине журавлиний сум, Відлітають оті птиці Десь далеко.Понесуть Та й на крилах своїх дужих Краю рідного тепло, Зігрівати завжди буде На чужині їх воно. Легше зиму пережити Зможе й силоньки додасть Повернутися ізвідти Навесні птахам до нас. 2022 р.
З’явилась красунечка осінь,Мов панна, ступала в короні,Бо літо здалося у млості,Ізнов прохолодній негоді. Хмарки, як набігли з мандрівок,Насупилось небо надовго,Вона ж прикрашає неспішно,Яскравістю кожен листочок. Подумалось…наче і холод,І листя пожовкле, і мряка,Вбачаєш все гине навколо,А ти… залюбуєшся й правда. Лиш сонечко знову засяє,Надіне намисто з калини,Розсипе потроху багрянець,Деревам незвично барвистим. […]
. . . . . . . . . . . СОНЯШНИКИ … . . . . . . . . . . . . .Ось і завітала чарівна Осінь – королева, та й мандрує, як справжня господиня, по святій Землі. Чудовим, сонячним, світлим видався перший вересневий день, покликавши життєрадісних […]
Зів”яли кучері в берізок, Зробились жовті із зелених, Намистечко у кілька низок Калина береже для мене. Осінь художниця з мольбертом До лісу стежкою крокує, Дарує золоті мережки Широким нивам.І малює Скрізь візеруночки казкові, Що й на словах не передати. Вінок з захоплення й любові Я хочу їй подарувати. 2015 р.
У глибокім рівчаку Ліг собі поспати Туман сизий на боку, Щоби не дістало Його сонечко ясне, В очі не світило Та боки не гріло, Щоб не думалось сумне. Спи, туманку, засинай, Дивись сни приємні. На прогулянку рушай,Коли ночі темні. 2022 р.
Опалий лист на підвіконні, В руці ігристого ж бокал, Під милу гру на саксофоні, Стою поринувши в думках. Дається людям, мабуть, осінь, Неспішно бачити життя, В холодний дощ, немов наосліп, Знаходить відповідь душа.
І все ж таки доля мені усміхнулась, Зігріла серденько коханням твоїм. Любов”ю я дихаю на повні груди, Її посилаю тобі навзаєм. Окрилені радістю, сповнені щастям, Удвох зустрічатимемо кожен день, Життя наше сонячним буде й прекрасним, Якщо почуття ми свої збережем. 2014 р.
Тепленький плед і чашка кави,Задумливий мрійливий погляд,Осінній блюз похмуро млявий,Яскраво нагадав твій образ. Знов дощик у вікно постукав,І ніби саксофон невтомний,Повторював, була ж спокуса,Як перші на вербі листочки. Душею прикипівши щиро,Мов літечко, теплом зігріло,Журавлика відпустиш з миром,Лиш холод підкрадеться з вітром. Змінилося в мені щось, правда,Приймаю почуття й вагання,Думками стрепенусь, […]
В осінь котиться уже життєве літо Та у душі співають солов”ї. Хоча чимало і прожито й пережито, Зозуле, не рахуй літа мої. Роки минають. серце ж не старіє, У ньому й досі ще живе любов, Тепло та ніжність, віра і надія, У молодість думки вертають знов. Жіноча доля розквіта барвінком, […]
Everyone calls her Victoria though her real name is Ukraine. She is so young yet far from knowing nothing of pain. Her long-awaited summer covered with winter ice. She was too kind and patient, later she realized Being so good at forgiving sins is a huge sin itself. Her memory […]
Ми сміялись тоді і були аж до болю щасливими. Ми раділи, так ніби не буде війни і цих втрат. Ми не знали чужинців, що прагнуть ставати могилами, Бо насильство – це їхній єдиний великий талант. Ми не знали, що нам доведеться боротися з душами, Які ще не покинули тіл, але […]
Люди – не тварини, а дерева: П’ють воду і мають коріння. В когось вічна радість, в когось – сум осінній, Та об’єднує всіх віра праотцева. Лиш вона не дає пропасти. Вночі вимолюють, Удень виборюють Незалежність без домішок рабства. Люди – не тварини, а дерева: Ростуть і не вміють […]
До мене в гості завітало літо! Постукало в віконце зранку. Зайшло як промінь крізь фіранку, Осяявши кімнату фіанітом. Мені цей колір нагадав про батька, Про дні чудові та часи дитинства. Обіцянки, з ознаками таїнства, Та розуміння фрази: «Ти вже жінка». А квіти, що стоять тепер в кімнаті, Розквітнуть з часом, […]
Біля хати на подвір”ї Та у нашому саду Батьком саджені горіхи Зеленіють та ростуть. Вже вони і плодоносять Рясно-рясно восени, Трохи білочки обносять, Решту – то збираєм ми. Вистачає всім доволі, То ж смакують залюбки Ними діти та дорослі І малі руді білки. 2016 р.