І знову ворожі привіти,Мов з пекла жахливе відлуння,Від дому лишились руїни,В повітрі зловіща напруга. У песика  сльози застигли,Каміння згрібає до купи,У пам’яті щастя обривки,Навколо сполохані люди. Біда відібрала сьогодні,Сім’ю, що любив як же щиро,Неначе завмер у скорботі,Та чудо очікував тихо. *****Яке вже життя без любові,Отак і лежить він… та попіл,Все […]