Із срібної павутини бабиного літа Виткала таке чудове мереживо осінь, Поміж дерев розвішала, нехай сяє звідти, Мов серпаночок прозорий.Та й моє волосся Мережива того колір нині уже має, Між русявого снується срібна його нитка. Але осені у серце я ще не впускаю, Там мелодія лунає хай літечка-літа. 2023 р.