Так дивно кружляють сніжинки,Вітрець додає куражу,Він срібла підсипав зі скриньки,Щоб сяяти гоже вбранню. Готові у фуги акорди,Мотиви створила сама,На вікнах, як розпис, всі ноти,Мороз залишив жартома. На ранок лиш сонечко зійде,Біленькі іскряться поля,Коли наближається січень,Зима осідлала коня.