Зима-бабця срібла кошик Взяла як ішла у гості. Щедро його розсипала, Кругом біло-біло стало. Вітер срібло те збирав, Кучугури намітав. А Мороз сердитим був, В кригу всі річки вдягнув. Тихо сплять уже вони, Все завмерло до весни. А коли вона прилине Все навколо знов цвістиме. 2017 р.
Yearly Archives: 2024
То дощ. то сніг, а то туман густий, Зима так вередує в рік Новий. Ще будуть і морози, і завії, Але здійснить хай українців мрії. Найголовніше – це ж бо, звісно мир, Щоби уже прийшов кінець війні Та діти щоб могли спокійно спати І дочекалась сина кожна мати Та донечку, […]
Новий рік уже на порозі,Життя віддзеркалює настрій,Сніжинкам підставлю долоні,Тож мрії, розтанули наспіх. Чекаєш немовби дитина,Те диво і казку зі скриньки,Як пахнуть завжди мандарини…Згадав я давнішні дрібнички. Кумедне хлопчисько маленьке,Що віршик готує на свято,Цукерки, ялинку й до речі,У пам’яті кілька колядок. Дитинство безхмарне пробігло,Щастило в час мирний прожити,Батьки нам твердили постійно,З […]
Осоці Очерет Розповів один секрет, Що Вітрисько тут літав, Вербі гілочку зламав. Плаче бідная Вербичка Аж запухло в неї личко. І Берізка білокора Має теж велике горе. Вітер коси їй розтріпав А зелений бант великий Подарований Весною Десь поніс він із собою. Вітре, Вітре, вгомонись, Більше шкоди не роби Ні […]
Зранку сніжило удень задощило, Таким до нас грудень прийшов. Зима уже скоро візьметься за діло І вдарить морозами знов. Льодами скує всі річки та озера, Покличе до себе вітри, Щоб пісню співали веселу-веселу, Її розважали вони. Нехай кучугур ще високих насипле, У білий закутає плед І поле і ліс й […]
Святий вечір… сніжно в лісі,Чомусь гірко, плаче янгол,Покрив крила сизий іній,Його серце б’ється часто… Злітав в кожну хату нині…Згадав діток… стільки щастя,Були разом рідні… звичай…Нараз тиша… страшно навіть. Хоча й давить хмуре всюди,Ось-ось зірка в небі зійде!Моліть Бога, добрі люди,Авжеж знаю, вашу мрію!
Чи сумно тобі чи радісно Не кожному знати треба, Життя ж бо не завжди райдужне, Бо випробування Небо Частенько усім посилає, Щоб труднощі ми долали Й на доленьку не нарікали, Хоч шлях цей не буде легким. І йти до зірок крізь терни, Як хтось із Великих мовив, Для всіх й […]
Пустився дощ серед Зими, Умиася Сніговик слізьми: -Ой, де ж ти, Зимонько кохана? -Рятуй, Морозе, бо розтану. Зроби із дощових краплинок Прозоре крижане намисто. Вітрець, ти холодом подми, Сніжком закутай-обніми. І подарує хай для мене Ялинка віяло зелене. На радощах гопака вріжу, Чим вас та дітвору потішу. 2016 р.
Шосе…велика швидкість,Я мчуся… проти руху,Якась відверта щирість,Життя згадала… здуру. Кого винити й нащо,Що криво і незграбно,Тож долі хто є автор?Хіба відтак неясно. Поспіти б все змінити,Подай майбутнє руку,Ні… жодної помилки…У мене досить духу. А Божий план і правда,Не думай, що це згуба,Оскільки сенс вбачався,Повір…тепер ти мудра.
Одягнувши валянки та сірий кожух По снігу глибокому йде до нас дідусь. З нетерпінням радісно його зустріча Весела і гамірна наша дітвора. Звуть цього чарівника святий Миколай, Кожному даруночки він приносить, знай. Чемним та слухняним іграшки кладе Під подушку уночі, як ви всі спите. Вередливим різочку вчепить на гвіздок, Бо […]
Кришталеві намистинки, Мов із бісеру – Це біленьку скатертину Зима вишила. Її в лісі простелила На галявині. Подивіться яке диво – Усе сяяло. Такої краси узори Неймовірної. Онде тягнуться угору Сліди білочки. Заплутаний слід зайчиська, Лиски хитрої, Мов нитками клала хрестик Зима срібними. Там сорока-білобока Прогулялася, Залишила слідів трохи Та […]
Так дивно кружляють сніжинки,Вітрець додає куражу,Він срібла підсипав зі скриньки,Щоб сяяти гоже вбранню. Готові у фуги акорди,Мотиви створила сама,На вікнах, як розпис, всі ноти,Мороз залишив жартома. На ранок лиш сонечко зійде,Біленькі іскряться поля,Коли наближається січень,Зима осідлала коня.
«Сині сутінки – то вечір, а темно-сині – це ніч.» (Джеймс Джойс) Славко робив гімнастику тільки під час негоди. […]
Ти порівняв мене з весною, Сказав, що я така ж нестримна І літом названа тобою, Така ж палка, яскрава й дивна. Схожість із осінню шукаєш В моїй душі ліричній тихій. Але упевнена – ти знаєш – В серці зимі немає місця. 2017 р.
Грудневий вечір підступа тихенько, Сипле лапатий білий-білий сніг, Ним укрива грудки замерзлі всенькі Та килимом встеляє ще й поріг. Щербатий місяць вигляда з-за хмари, А навкруг нього хоровод зірок, Які на землю сяйво посилають, Тоді виблискує, мов срібло там сніжок. А морозець пощипує за щічки І чути його кришталевий дзвін, […]