Пустився дощ серед Зими, Умиася Сніговик слізьми: -Ой, де ж ти, Зимонько кохана? -Рятуй, Морозе, бо розтану. Зроби із дощових краплинок Прозоре крижане намисто. Вітрець, ти холодом подми, Сніжком закутай-обніми. І подарує хай для мене Ялинка віяло зелене. На радощах гопака вріжу, Чим вас та дітвору потішу. 2016 р.