Напевне в образі людини,Бував мій Мурчик, безперечно,Тож часом, всядеться грайливий,І нічку слухає тихенько. А знаєш котику, як гарно,Отак дивитися на місяць,Немов поринувши у сяйво,Там дивне з’явиться сузір’я. Ось зорі, бачиш, устелили,Які в них усмішки привітні,Глядіти нащо на годинник,Хвилини зараз всі магічні. Світило в повню… то є сила,Приходить зопалу натхнення,Розсипле римами […]