«Тепер живому світлу наших днів…» (Франческо Петрарка) Я жодної ілюзії у світу не просив,Бо ілюзії — це срібні драхми,Які Прометей збирав у шкіряну торбуІ дарував жителям острова мрій,Де поклонялися клишоногому Поліфему,Що знав вогонь і стеріг овець. Я жодної ілюзії не цінував,Бо ілюзії — це травневі квітиТимчасові й мінливі (але кольорові)Дивачки […]