Верлібр
225 posts
«Тільки море здатне дивитися в обличчя Небу…» (Йосип Бродський) Море має на диво колючі очі,Море […]
“Sopra le onde – Vela d’argento… » (Giovanni Donatello)* Море,Яке існує тільки в минуломуТаласса солона,Що вирує у моїй свідомостіА ще в сумній казці,Яку розповів сліпий лірник.Море темних часівПосріблене вітрилами аргонавтівТонкого прозорого льону –Безпритульних […]
Серед вулиць пізнього літа, У лабіринтах провулків торішньої меланхолії Гальмую автомобілі вчорашнього дня: Сірого, наче небо Ісландії мрій, Я – комедіант ненаписаної вистави Про електрика з міста Турина На ймення Крамола Та його чорну качку і сусідку – Карооку швачку подертого на клаптики Неба. Серед вулиць невдахи серпня – Невизначеного, […]
Моя вулиця не довга і не коротка одним кінцем впирається у шлях іншим виходить на край села її сходи в вздовж і впоперек було людно на ній у кожному подвір,ї жила сім,я робили клаки будувались хати для дітей ходили в гості по неділях справляли весіля хрестини зрідка похорони ………………………………. вже […]
Він теж був руфером – Майстрував дах на семи вітрах Між землею сірою і прозорим повітрям – Холодним як ніч чужа, Дивлячись в небо очима сірого птаха – Коли Білі зорі ховались за хмари, А кратер Плутарха нагадував око – Селени-ворожки, володарки чорних псів, Що зазирає в каламутні глибини Озера […]