“Він був кмітливий, любив вчитися і не соромився звертатися за порадою до нижчих, саме тому його і назвали Просвітленим.” (Конфуцій “Лунь Юй” 5.15) Шалений вітер хитав […]
Верлібр
679 posts
«У жителів півдня є приказка: Хто немає постійності, Той не може стати Навіть шаманом і лікарем! Чудово сказано!» (Конфуцій) Було так темно, Така чорнота панувала […]
«Мені щастить. Люди обов’язково дізнаються про кожну з моїх помилок.» (Конфуцій) Якось вчитель З кількома своїми учнями (Не з юрбою шанувальників, І не з кількома невігласами) Блукав […]
«Народ можна примусити до послуху, Але примусити його до знань неможливо.» (Конфуцій) Вони мандрували Нескінченною дорогою (Від царства до царства – Тільки […]
«Якими чарівними Стають звуки мелодії, Коли її початок Виконує майстер Чжоу, А кінець завершує Пісня «Крики чайки». (Конфуцій) Коли вчителя підкосила хвороба І лежав він нерухомо на […]
«У давнину вчились Щоб поліпшити себе. Нині вчаться, Щоб сподобатись іншим.» (Конфуцій) Весною теплою та лагідною, Коли зацвіла вишня, І в Піднебесній на […]
«Ти полюбляєш давати оцінку людям. Який ти, напевно, досконалий, Ці! А в мене для цих справ Немає часу.» (Конфуцій) Вчитель з найкращими учнями, […]
«Життя людини – це кіптява під казанком.» (Чжуан Цзи) Мандрувало якось Знання на Півночі Серед степів неозорих і гір безлюдних, Дійшло до […]
«Немовля, народившись, здатне оволодіти мовою і без Великого Вчителя, бо живе серед розмовляючих.» (Чжуан Цзи) Біля гамірного ринку міста Марнота Де шум […]
«Тільки ми з тобою розуміємо, що немає ні народження, ні смерті…» (Чжуан Цзи) Мандрував якось вчитель Чжуан Чжоу У царство Чу далеке і […]
«Тільки справжня людина Може мандрувати серед сучасників Не відхиляючись…» (Чжуан Цзи) Чжуан Чжоу вчитель-дивак Мандрував через […]
«О, Шлях! Який він глибокий! Яка прозора його чистота!» (Чжуан Цзи) Якось Жовтий Предок Вирішив оглянути свої володіння І пішов по землі блукати, Пішов на північ від […]
«Людина, Що має початкові властивості, У спокої не знає нудьги, У діях не знає побоювань.» (Чжуан Цзи) Початковий Туман рушив на Схід […]
«Хто здатний піднятись на Небо, Мандрувати серед туманів, Крутитися в безмежності, Забувши про все живе?» (Чжуан Цзи) У місті з назвою Марнота, Що загородилось […]
«Нині Піднебесна занурилась в морок, Доброчинність жителів царства Чжоу занепала, І стати поруч з ними означає замаститись самим.» (Чжуан Цзи) […]
