Верлібр

203 posts

                          «… А якщо на чиїхось скронях загусне мох, –                                 Відкрийте всі люки, нехай при світлі місяця             […]

Верлібр Поезія

На скронях

                    «Заснути хочу сном осінніх яблук…»                                                                 (Федеріко Гарсія Лорка) […]

Верлібр Поезія

Зимові сни

 «Вік золотий було вперше посіяно…»                                                                         (Публій Овідій Назон) Винахіднику плуга – щиро. Вік золотий […]

Верлібр Поезія

Вік золотий

«Я підійшов до межі, за якою Припиняється ностальгія, За якою сльози стають Білосніжними як алебастр. Сутінки моєї душі!» (Федеріко Ґарсіа Лорка) Падолист вчорашніх віршів, Пізня осінь гіркої кави самотніх роздумів На килимі мертвого листя, Що нагадують жмутки непотрібних рукописів Алхіміків-чорнокнижників епохи чуми (І жодного клаптику шовку) Малюють межу ностальгії – […]

Верлібр Поезія

Межа ностальгії

                      «… Кінь огненний, і дано вершнику його                              взяти мир від землі, і щоб один одного вбивали,                   […]

Верлібр Поезія

Кінь огненний

Коли ми їхали на війну, Тільки сивина скронь Нагадувала про холод зими. Колюча стерня полів Жовтіла золотом стриженої землі – Нашої землі кольорових снів І слів Музики пісні літа. Коли ми їхали на війну Життя здавалося короткою миттю, Чи то листком клена, Чи то колючою голкою ялини. Коли ми їхали […]

Верлібр Поезія

Пил війни

                               «…Це означає що зібрали виноград                                      І грона мертвих тіл довкіл лежать…»             […]

Верлібр Поезія

Виноградарі