Для голосування необхідно авторизуватись

ХРАМОВЕ СВЯТО

 

. .                ХРАМОВЕ СВЯТО

. .Наприкінці серпня, коли починала квітувати хоста – чудова рослина, яка знайома українським господиням ледь не від самісінького дитинства, була у розпалі гаряча пора хлібних жнив. Здавалося б, жодне подвір’я сільських осель не обходилося без неймовірної окраси невибагливими, але надзвичайно привабливими рослинами з великими глянцевими листками і білими, світло-бузковими чи рожевими дзвонико-подібними квітками на високих стеблах – гілочках. Пишна і довговічна хоста щороку нагадувала селянам про хлібні жнива і початок картопляних жнив…
. .Від старого до малого, люди молилися, щиро дякували ГОСПОДУ БОГУ за хліб насущний на кожен день, за сонячні і погожі дні, які посприяли вчасному завершенню гарячої пори жнив, бо якщо “БУДЕ ХЛІБ У ХАТІ НА СТОЛІ, БУДЕ І ДО ХЛІБА…”.
. .А село, велике мальовниче село готувалося до ХРАМОВОГО СВЯТА о цій гарячій порі…
. .Вправні і спритні господині причепурювали свої хати – світлиці, вифарбовували свіжими кольорами і новими відтінками хазяйські ворота та паркани, ретельно наводили лад у кімнатах. Чоловіки, допомагаючи дружинам, господарювали на подвір’ях та городах.
. .Людно і гамірно було у ринковий ранок у центрі села. Селяни, готуючись до ХРАМОВОГО СВЯТА, купували – заготовляли різні продукти і всілякий харч, аби приготувати святковий обід чи вечерю для своїх гостей. Вже відчувалися смачні й ароматні запахи вишуканих страв і солодких делікатесів.
. .КАТЯ саме поралася вдома по господарству, готувала на сніданок їжу, випікала улюблені сухарики у цукровій пудрі, прала постільну білизну – був вихідний день…
. .Раптом почувся телефонний дзвінок, то дзвонила мама ВІРУНЬКА:
. .- КАТРУСЯ, добрий день! Де там твої ВАСИЛЬКО, НАТАЛКА, РОМАН? Ми чекаємо вас усіх на ХРАМОВЕ СВЯТО!
. .- Дитино, КАТРУСЮ, приїжджайте до нас на “празник”, запрошуйте і наших сватів! Усіх чекаємо! – це вже тато ІВАН спілкувався з донькою.
. .А ВАСИЛЬКО тут, як тут, а коло нього і НАТАЛОЧКА прислухалася до телефонної розмови:
. .- Бабко, діду, чекайте нас, ми приїдемо всі разом!. Так добре, що у мене ще шкільні канікули, – радісно – радісно вигукував хлопчик.
. .- Бабко, МАРИНКА й АНДРІЙКО там є? – випитувала молодша НАТАЛОЧКА про своїх двоюрідних братика і сестричку.
. .- Гай, приїжджайте вже, та й побалакаємо трохи про життя – буття наше, – вже брат БОРИС обізвався.
. .Неділя. Сонячний погожий день видався на ХРАМОВЕ СВЯТО у мальовничому селі. Аж ген – далеко, поза його межами, було чутно, як вигравали українські народні мелодії сільські музики. Люди, святково вбрані, йшли та йшли, їхали та й їхали, хто власним транспортом, хто рейсовим автобусом – на ХРАМОВЕ СВЯТО у гості до родини, до друзів, до знайомих. Здавалося, що й у повітрі самому відчувався святковий настрій.
. .Та ось, нарешті, вся сім’я КАТІНА прибула на гостини до своєї рідні із районного центру. Життєрадісні ВАСИЛЬКО і НАТАЛКА наввипередки побігли назустріч бабці ВІРУНЬЦІ, дідові ВАНЬКОВІ, братові БОРИСУ, невістці ГАЛИНІ, які вже коло воріт самісіньких виглядали, очікуючи з нетерпінням дорогих гостей.
. .Уже й святковий ХРАМОВИЙ стіл з різними холодними стравами був накритий – приготовлений у великій хаті (більшій кімнаті). І діти, після теплих і ніжних обіймів і поцілунків, сиділи, дожидаючись початку святкового обіду…
. .Голова сім’ї тато ІВАН запропонував сказати молитву, і сам подякував:
. .- Дякую Тобі, БОЖЕ, за цей день, що Ти подарував нам, за хліб насущний на кожний день, слава Тобі. А ще слава БОГУ, що ми маємо можливість зустрічатись, спілкуватись, що ГОСПОДЬ дає всім нам ще дні, здоров’я, їжу на столі. Аби діти і внуки наші були здорові, і миру нам, та й усім людям на Землі. Амінь.
. .Святкове дійство у добрій і затишній атмосфері продовжувалося. Були гарні побажання, веселі пісні, цікаві розповіді…
. .Але що це? За столом немає жодної дитини… Як рукою зняло! Присутні почали згадувати, переглядатись. Бо ж діти були поруч з дорослими. Спостережливий РОМАН нагадав присутнім родичам:
. .- Я бачив, як ВАСИЛЬКО вивів веселу компанію на подвір’я.
. .- Гай, не журіться, їм біди нема., – загадково усміхнулася братова дружина ГАЛИНА (невістка).
. .Збентежена і схвильована КАТЯ першою вийшла з хати, а за нею і чемні гості почали гукати на дітей. Аж тут почувся веселий дитячий сміх. То найстарший братик школярик ВАСИЛЬКО розповідав діткам цікаву історію про своїх однокласників.
. .На великому чистому подвір’ї було простелене тепле м’яке покривало, а зверху – прозора плівка. А їжі! А делікатесів! Очі у дітей розбігалися! І котлети свіжі, і ковбаса домашня, і салат з помідорів та огірків, і сирок твердий, і холодець курячий, і риба жарена. А ще голубці зі свіжою капустою, печінка з рисом, картопля з м’ясом. Та найголовніше для дітей – солодкий смачнющий торт із кольоровими квіточками та вишневий желатин. Справжній гостинний “стіл” на ХРАМОВЕ СВЯТО! І саме для таких щасливих і життєрадісних дітей! Діти ВАСИЛЬКО, НАТАЛКА, АНДРІЙКО, МАРИНКА, маленька ХРИСТИНКА, а з ними і тітонька ГАЛИНА, насолоджувалися і втішалися святковим дійством сільського ХРАМУ, про який нагадувала чарівна весела мелодія духової музики, що лунала – аж ген – із самого центру великого села.
. .- А чого це вийшли із-за столу? Бабка ВІРУНЬКА і тітка ГАЛИНА так гарно приготували святковий обід… – випитувала у ВАСИЛЬКА КАТЯ.
. .- Нам з вами не було цікаво, Там дорослі розмови, а вони – малі, крутилися – крутилися, то й ми вийшли на подвір’я, – говорив ВАСИЛЬКО.
. .- Гай, не допитуй дитину, КАТЮ. Хлопчик добре каже. Поки діти бігали – гралися, ховалися. розважалися, – я їм “накрила святковий стіл” на землі, застеленій покривалом. Їм так сподобалася таке ХРАМОВЕ СВЯТО, – захищала дітей ГАЛИНА.
. .- І як ти з ними витримуєш? Це ж треба з ними бути в одному, дитячому розумі, дослухатися до їхньої бесіди, приєднуватися до розмови… – КАТЯ з РОМАНОМ все випитували ГАЛИНУ.
. .- А мені тут, на подвір’ї більше подобається! Оце “празник” гарний! Справжнє свято! – дав усім присутнім доступну і зрозумілу відповідь ВАСИЛЬКО.
. .ХРАМОВЕ СВЯТО продовжувалося, у дорослих – по-своєму, у дітей – по-своєму. Задоволені діти поверталися додому веселі і щасливі. Десь далеко вигравала ніжні сучасні мелодії пісень молодіжна група аматорського вокально – інструментального ансамблю “ВІТЕР”.
. .- Дякуємо, що приїхали на гостини, що маєте нас за родину!
. .- Приїжджайте ще до нас!
. .- Ми такі вдячні, бо ви створили справжнє ХРАМОВЕ СВЯТО у вашій хаті!
. .- Хай БОГ благословляє вас… – чулося.
. .А ВАСИЛЬКО, НАТАЛОЧКА, АНДРІЙКО, МАРИНКА, ХРИСТИНКА по-дитячому щиро обіймалися, були вдячні бабці ВІРУНЬЦІ, дідові ВАНЬКОВІ, вуйкові БОРИСУ, тітоньці ГАЛИНІ за чудовий “празник” на природі.
. .- БОГ з вами, діти, – вкотре чулося…

. .                         ТАМАРА РОМАНЮК.

2

Автор публікації

Офлайн 14 хв.

Тамара Романюк

496
Коментарі: 25Публікації: 219Реєстрація: 06-02-2020

Золоте перо

Достижение получено 17.06.2020
Присвоюється автору, який подав на сайт 100 і більше публікацій

Небайдужий читач

Достижение получено 16.02.2020

Титул: Небайдужий читач

Присвоюється користувачу, який оцінив 50 і більше публікацій