. . НЕЗАГОЄНА РАНА – “ДОЛЯ КАТЕРИНИ” – Частина 10 . .У великому мальовничому селі із чудовими краєвидами, що на БУКОВИНІ, у молодих закоханих ІВАНА та ВІРУНЬКИ народилася мила русява дівчинка КАТРУСЯ, із голубими, як провесінь неба, дитячими оченятками, ніжним рум’янцем на білому личку, […]
Новела
142 posts
. . . . . . . .КАТЕРИНА – “ДОЛЯ КАТЕРИНИ” – Частина 9. . . . . .КАТЕРИНА сіла зручно на дивані, зітхнула із полегшенням, сперлася на спинку, й усміхнено промовила до себе: “Насилу… Де ж того здоров’я взяти, коли і здоров’я оте вже й не те, і […]
Запах скошеної трави наповнював повітря п`янким ароматом, вітер розносив навколо той духмяний запах, заповнюючи простір гармонією, відчуттям безпеки, миру. Низенька, струнка, чорнява жіночка стояла поруч з чоловіком, проте дивилася не на нього, а в небо. Хоча мала б спіймати погляд його темно-синіх очей, зануритися в оту глибину синього океану душі. […]
. . РОМАН – “ДОЛЯ КАТЕРИНИ” – Частина 8 . .Якось у районному центрі КАТРУСЯ поспішала на роботу, бо автобус із села прийшов із запізненням. Нікого не бачила, нічого не чула, летіла, мов на крилах, аби не запізнитися: дуже суворо було в ті часи з дисципліною. […]
Світло прорвалося крізь пітьму. Так багато світла! Голубі, немов небо, очі маленької дівчинки, ніжні обійми, відчуття безкінечного щастя, радості та тепла… Він намагався запам’ятати відчуття від тільки-но побаченого сновидіння, пригадати усі деталі сну. Вірив, що такі глибокі, емоційно наповнені сни впливають на життя, що вони, як послання Боже, вказують на […]
Белый снег вокруг. Маленькие босые ножки оставляют на снегу следы. Четырехлетняя Галина бежит босиком, раздетая – в одном платьице. Холодно, но зато не страшно. «Оставили одну», – думает девочка, и слезы катятся из глаз. Бежать далеко, нужно спуститься с горы, и только там будет колодец, возле него должна быть старшая […]
. . ХОЛОДНА РОЗЛУКА – “ДОЛЯ КАТЕРИНИ” – Частина 7 . .У фойє сільського Будинку культури чарівні мелодії молодіжної музики, які талановито вигравали обдаровані аматори нового музично – інструментального ансамблю “ВІТЕР”, скликали всеньку молодь, молоді сім’ї, дітей, приїжджали люди із сусідніх навколишніх сіл. Надворі, здавалося, […]
Чорні балетки моєї дорослої доньки стоять у коридорі біля дверей, балетки з м`якої шкіри, модель із закругленим носком та тонкою прошивкою посередині. Такі ж були і у тебе. Я пам`ятаю. У тебе таких було декілька пар. Одні — з прошивкою посередині червоною ниткою — на кожен день, другі — з […]
Вона прокинулася від легесенького ніжного дотику. Так міг її розбудити лише Він – обранець її серця. Не відкривала очей, бо здавалося він тут поруч, у повітрі відчувала п’янкий аромат вишневого цвіту. Аж ось таки наважилася поглянути. Нема нікого. Здалося. Хоча ні, знала, що то він так привітав, адже відчула тоді […]
Душі вміють розмовляти без слів… Він жив, ловив кожну мить, радів променям сонця, усмішці дружини, листам і дзвінкам дітей, сміху онуків, смаку чорного хліба і запаху скошеної трави, берізкам. Вже знав, що у нього залишилося зовсім мало часу: незабаром він зможе являтися своїй родині лише у снах. Розуміння того, що він […]
Старий годинник на стіні вів свій відлік буття, підводив підсумок прожитого часу, своїм дзвінким звучанням зазивав людей до життєвого постору, безсоромно порушував тишу у хаті. Його маятник рухався то в сторону простору радості, то в сторону печалі, повертався до світла, а потім до тіні, до миру й до війни, до […]
Cтара, висока груша щедро посипала дорогу маленькими, соковитими, жовтими грушками, що пахли медом. Вона немов зазивала цим гостинцем подорожніх зайти у двір, в якому росла. Рідко тут люди тепер топтали зелену траву. Он і маленька хатинка під стріхою ледь тримається на землі без турботи людської. Стіни давно вже нерівні, от-от […]
. . КАТРУСИНЕ КОХАННЯ – “ДОЛЯ КАТЕРИНИ” – Частина 5 . .Ніжна щаслива усмішка з’являлася на дівочих червоних устах, мило розпливалася по молодому обличчю. Великі сірі очі з голубим відтінком дивилися – сяяли якоюсь незвіданою внутрішньою красою, і здавалося, світилися із самісінької глибини душі… […]
. . З У С Т Р І Ч – “ДОЛЯ КАТЕРИНИ” – Частина 4 . .Гарним і сонячним напрочуд видався той незабутній і святковий день. Чарівні мелодії духової музики линули далеко – далеко – на всі кути великого села. На шкільному подвір’ї […]
Тетяна була в цей вечір вдома одна. Вона проводила вечори на самоті дуже рідко, але цього разу чоловік з дітьми поїхали до бабусі. Виглянула у вікно: темно і сиро. Спати не хотілося, сіла писати статтю. Фрази не складалися в рядки, чомусь замість інформації для статті пам`ять підкидала фрагменти з давніх […]
. . І В А Н К О – “ДОЛЯ КАТЕРИНИ” – Частина 3 . .У великому мальовничому селі на березі широкої річки ДНІСТЕР із чудовими краєвидами жили – зустрічалися парубок ВАСИЛЬ та вродлива ГАННУСЯ. Кохання поміж ними було таким палким і шаленим, вірним і […]
. . К А Т Р У С Я – Частина 2 . .Той погожий сонячний ранок, у середу, розпочався для дев’ятикласників фізкультурою. Від сільського стадіону до новозбудованої школи відстань була неблизькою. І школярі, вдихаючи вранішнє свіже повітря, повільно бігли один […]
Зелені очі зустрілися із синіми. Та мить, мов вічність, здалася для Настуні. Спочатку пильно глянула у вічі, а потім погляд впав на густе, ще не посивіле волосся. Він – Василь. Не сподівалася через тридцять років ось так зустріти. Тепло стало на серці. Жінка з пишним, довгим рудим волоссям, зібраним у […]