ТАК ЗАГОВОРИЛОСЯ МЕНІ ПОЕТИЧНИМИ РЯДКАМИ
Заговорилося поетичними рядками
Про Землю, зорі, квіти, й небеса,
Про матінку – Природу, й красу, про нас із вами,
Про всі ГОСПОДНІ дивні чудеса…
Так хочеться і поспілкуватися зі світом
Про ту любов до ближнього згадать,
І заполонити ВСЕСВІТ білим – білим цвітом,
І МИР подарувати, й благодать.
А діти, дітки наші, й кровинки – милі внуки –
То найдорожчий і найбільший скарб!
І мамині руки, – рідні ті мамині руки –
То є родинний одвічний наш карб.
Так хочеться, аби любили й оберігали
Це слово рідне українське наше,
Свою мову материнську любу шанували
Й пам”ятало її серце ваше!
“ТВОЯ, ГОСПОДИ, І ВЕЛИЧ, І СИЛА, І СЛАВА”, –
Щодня і щомиті БІБЛІЯ учить.
То можна, хіба, за мудрість духовного слова
Дієвий ГОСПОДНІЙ Закон не любить…
ТАК ЗАГОВОРИЛОСЯ МЕНІ ПОЕТИЧНИМИ РЯДКАМИ… ТАМАРА РОМАНЮК.