. . ЖИВУ Я І ДУМАЮ СОБІ…
. .Живу я і думаю, що буде далі,
. .Життя іде, минає, сповнене надій.
. .Так хочеться, аби не було печалі,
. .А більше світлих, життєрадісних подій.
. .Мені хочеться дивитись, як світає,
. .Вдихати квітів дивовижний аромат,
. .Замріяно вдивлятись в небеса безкраї,
. .Води із криниці цілющої набрать.
. .Іду в спогадах до маминої хати,
. .Вклоняюсь до отчої рідної землі.
. .Ще мить – й у село я можу завітати,
. .Дивитись, як прилітають журавлі.
. .Яка ж то мальовнича у нас Природа,
. .Яка БОЖЕСТВЕННА неписана краса!
. .Гармонія, величність і насолода!
. .ВСЕВИШНІЙ творить всі духовні чудеса…
. .Живу я, вірю: все буде добре з нами.
. .Життя триває, сповнене чудових мрій.
. .Творімо і ближньому добро ми з вами,
. .Й багато доленосних буде ще подій…
. . ТАМАРА РОМАНЮК.