Я в натовпі оточуючого люду.
Я в покошеній смарагдовій траві.
Я поряд, глянь, лиш, я – повсюди.
Я живу в думках у тебе в голові.
Я за вікном у весняному громі.
Я – дощовий по підвіконні шум.
Я – частинка інтер’єру в твоєму затишному домі.
Я навіть в ароматі, твій різкий парфум.
Я в нічних твоїх безсоннях.
Я – твій зранку міцний, чорний чай.
Я – долонь тепло по білих скронях.
Я – в кожнім такім ласкавім «скучаю».
Я – мелодія твоя, живою
Ідеально так лягла на струнах.
Це природа-матінка мене такою Особисто для тебе придумала.
Я – малесенький клаптик голубого неба,
Що тільки для тебе призначений.
Більше мені нічого в житті не треба,
Лиш бути для тебе значимою.
Я – твоє місто в яскравім сяйві ліхтарів.
Я на світанку, жаги твоєї, прохолода.
Нема в мені нічого від хитрих лихварів.
Я просто віддаю тобі себе як нагороду.
Автор публікації
