Твою легенду оспівали менестрелі,
Художників написані полотна,
Народження магічне в Тінтагелі –
Фінал твоєї долі незворотний.
Ще в юності ти вийняв із каміння
Непоборенний меч Екскалібур.
Зійшов на трон чарівним провидінням
Перед народом королівський син Артур.
І землі поєднавши воєдино,
Створив братерство круглого стола,
Дванадцять лицарів тобі орлинно
Склали присягу в вірності чола.
Заклав ти ідеальне королівство –
Могутній величавий Камелот.
Та за спиною в тебе лицедійство
Плетуть Моргана, Мордред, Ланселот.
В останній битві з ворогом заклятим
Ти переміг Артуре Пендрагон,
Але смертельні рани, зрадою розп’ятий,
Тепер твій шлях лежить на Авалон.
Іще вкриває на щоках тебе рум’янець.
Та холод смерті, чи пізнає вороття?
І ти пливеш в човні небес обранець
Король минулого, Король і майбуття.
Думок на тему “Королю Артуру”
Чудово, дякую.