Проходила парком красуня одна,

Була вона ніжна, як рання весна.

Всі люди на неї увагу звертали,

Такої красуні- ще не зустрічали.

Не йшла ,а лебідкою ніби пливла.

Фігура її ,мов тополя струнка.

Волосся біляве по плечах лягало

І хвилями груди її облягало.

Середнього зросту, та була в ній сила,

Яка не одного з розу́му зводила.

Фігура струнка, наче арфа звучала,

Коли по землі вона твердо ступала.

А очі….До синього неба так схожі,

Світились ,мов зорі ,на зустріч прохожим.

Вії-метелики, брови-дві змійки,

Носик відточений, губи-ягідки.

Шия лебідки, на шиї коралі,

Вишита сукня її прикрашала.

Все досконале, все до смаку,

Всі любувались на юну красу.

Автор публікації

Офлайн 3 роки

Леся Гринців

214

Коментарі: 20Публікації: 15Реєстрація: 14-12-2018

Бронзове перо

Достижение получено 03.05.2019

Присвоюється автору, який подав на сайт 10 і більше публікацій