Як зробити так змогла,
Як ти так зуміла?
Загорнулась в теплий плед
В ньому й постаріла.
Чи тобі не повезло,
Чи сама схотіла?
Хмарка-щастя утекла
Не торкнувшись тіла.
Чом в те місце не прийшла,
Де вона літала?
Чи не в гуморі була,
Чи тим часом спала?
Може думала, «То дощ»?
Але не дощило.
І бажання молоде
Серце полишило.
А чого чекала ти?
Чого час тягнула?
Зморшками чоло взялось,
Краса промайнула.
Завела собі котів,
З ними говорила,
Чаю – море випила,
Читала та… сивіла.
На обличчя натягла
Образа страждання.
Віє холодом з очей,
Як нема кохання.
Як зробити так змогла,
Як ти так зуміла?
Загорнулась в теплий плед
В ньому й постаріла.
2 коментарі “Чому одинока?”
Доля в кожного своя,
І таке буває,
Хтось усе своє життя
На щастя чекає.
А воно все повз іде
Оминає хату
І самотність знов веде
Жіночок багато….
Прекрасний твір.