Я у тебе колись закохалась,
Ще каштани збирались цвісти,
Пам‘ятаю як очі боялась
До очей я твоїх підвести.
Лиш чекала від ночі до ночі
На ту чорну шовкову вуаль,
Що спадала на нас і охоче
Ми в обіймах топили печаль.
Твої дотики струмом крізь тіло
Я проводила кожен ампер,
І душа так шалено тремтіла.
А в твоїй щось проснулось тепер?
Автор публікації
Коментарі: 0Публікації: 2Реєстрація: 27-05-2020
