Слегка хромая вышел на перрон И убедился, что его не ждали. Огромный город спал и видел сон, Тревожный сон о принципах морали. Солдат удачи, воин и поэт, Он прожил жизнь свою на поле боя. В одной руке перо, в другой стилет – Так каждый день от битвы до отбоя. […]
Daily Archives: 06.07.2020
Я у тебе колись закохалась, Ще каштани збирались цвісти, Пам‘ятаю як очі боялась До очей я твоїх підвести. Лиш чекала від ночі до ночі На ту чорну шовкову вуаль, Що спадала на нас і охоче Ми в обіймах топили печаль. Твої дотики струмом крізь тіло Я проводила кожен ампер, І […]
Любов така і час такий: зітри всю хіть, зітри весь жаль, зітри з очей позір палкий, хай буде чистою скрижаль. Любов така і час такий. Немов закляття вирок свій бубни у ніч. І від руки для інших рук привіт пиши. Що голос твій – слова сумні ідуть рядком, ідуть в […]
Неполохана нічка без залишніх думок, Небо всипало в річку повні жмені зірок. Місяць виглянув сивий. Бубонить самота. Все звичайне й мінливе, як і річка ота. мал. Кагайя
Дворник метлой своей трудится над тротуаром, Как дирижёр, точно ровным и мягким ударом. Вертится рядом котёнок мешая работать, Некому зверю по спинке пушистой похлопать. Вдруг на асфальте разлёгся:”Бросай дело дворник!- Выбрал момент для массажа, привычного, котик”. Чешет метлой дворник мягенько зверю живот. Кот в благодарность “мурлычную” песню поёт.
Запаморочливо запахла липа, Засмаглі вишні дивляться з-під віт, Крокує світом вже спекотний липень, Десь хтось шукає папороті цвіт. А чи знайде, мабуть ніхто не знає Та в квітку щастя вірять молоді, Купальське вогнище яскраво так палає Й віночки різнобарвні по воді. Цей давній звичай й нині у пошані, І хороводи, […]
Ніжність.. Вона кругом: у подиху, рухах, запахах і звуках… Вона захоплює усі клітинки, просочується всередину і наповнює бажанням. Це нестримне бажання знімає з тебе останній одяг сумління і сорому, воно стає твоїм єством на стільки, що ти перестаєш існувати…. Залишається тільки ця тепла субстанція, яка хоче кохати і віддаватися. І […]
Заховалося сонечко в квітах, Теплі промені пестять пелюстки. Манить духмяними запахами літо, Й тягнеться хвилями море, мов мотузки. Обіймає навколо усе теплий вітер, Краплі холодні під ноги – роса. Мабуть найкращої пори у світі, Ніде не знайти – це все літня краса. Червоніє черешнями у вітах, Золотиться колосся в безкраїх […]
Кава на веранді, тепле літо, Білі ромашки у вазі мовчать. Троянди під вікнами радують цвітом, Птахи на гілках щось собі гомонять. Книга розкрита, але не читаю. Вдихаю липневі аромати краси. У душу тихесенько це літо складаю, Щоб осінь пережити і зиму пройти. Сонце у вікна, і вже середина, До серпня […]
Ми з тобою сховаємось в літо, Замотаємося в ніжних сонячних промінцях. Втечемо десь далеко від світу, Тільки вдвох будемо там …ти і я. Будемо дихати запахом моря, А крізь пальці пускати пісок. Десь у горах кричатимемо: – Воля! У вагоні купе десь у літо, удвох. На сніданок у нас тільки […]