Безтурботне моє дитинство,
Ти до мене хоч в снах повернись,
Хай відчую твій запах, твій подих,
Хай відчую твій дух, як колись.
Знов хай вільною стану на хвильку
Від турбот і проблем у житті,
Та помчусь, як колись, через поле
На швидкому, мов вітер, коні.
Я в ромашковім полі приляжу,
Серед квітів сховаюсь на мить.
Спів пташок і замріяні далі
Зачарують мене, як колись.
Запах липи, і подих акації,
І черемхи п’янкої дурман
Нагадають мені про минуле,
Що пройшло, як ранковий туман.
Швидкоплинне моє дитинство,
Ти – моя світанкова зоря.
Повернути тебе я не в змозі,
А забути – то й мови нема.
Думок на тему “Дитинство”
Гарний вірш. Заходьте і до мене, прочитайте моє творіння)