Осінній вечір Багряні сонця переливи В склепінні неба віковім. І хмари ,наче дим від ниви, Мов з перетлілої стерні. І капелюшки виглядають Поверх осель,понад дахів, Дерев верхівки сповіщають, Що закотивсь торішній день. Вечірня музика-спочинок! Затихло місто,відгуло. І засвітилось майже кожне Домівки стомлене […]
Daily Archives: 17.08.2020
94 posts
Мале дівча в квітчастій сукні Стрибало босоніж по росяній траві, Від радості серденько калатало й втішалося, бо в хустці Несла вона завітний скарб, що найдорожчий від усіх скарбів. Від щастя у дитини голова крутилась, Земля виплигувала із~під ніг, І небо, наче зовсім низько, до дівчинки вклонилось, І раннє сонечко в […]
Одна… Самотність на душі…така пекуча, начебто отрута, Ласкаво серце огорта, підступно шепче у тиші Про все що є, чого не буде, і те що є давно забутим. І знов не сплю… І знов думки… Мов паразити, з’їдають залишки нейронів, І знову сльози, знов смішки, Із долею віч ~на~віч затяжна розмова…
Злітаю до небес… так легко, мов пташина, Що крилами пурхоче в глибокій висоті, Чи то душа моя у подорож пустилась… Чи може бачу я мрійлИві сни… Лечу! Пухнасті напівпрозорі хмари Лоскочуть мої п’яти, що серце регота, Торкаюсь сонця я голими руками Та не пече воно! Лиш ніжно зігріва! Лечу! Ось […]
Кава з молоком… Гірко~солодка… Скоринка хліба, крихти на вустах… Конвалія настирливо мій ніс лоскоче… Лунає крізь відчинене вікно ранкова метушня… Намащу хліб товстіше медом, Щоб серцю солодко було, ~ Відчую смак я квітів й неба, Що тане ніжно сонячним теплом. Бадьора прохолода лягає на коліна, І втома з ночі поступає […]
Бузковий кущ схилився наді мною, Медовим ароматом в полоні обійняв. Залоскотавши грайливою листвою, Росинками холодними мене обцілував. Спросоння сяк~так заплетену косу Ще більш недбало гордливо розтріпав. Я закохалась в ту величну оксамитову красу, А він мені улесливо бджолину пісню на вушко заспівав. Хотіла гілочку лише одну зламати, Ту що повніша […]
Кохання~ це сила, слабкість, Злочин, закон, Надія, розпач, Свобода, полон, Тривога, спокій, Вічність, смерть, Ніжність, жорстокість, Безхмарність, смерч, Вірність, зрада, Сльози, сміх, Брехливість, правда, Святість, гріх, Байдужість, турбота, Шепіт, крик, Радість, скорбота, Безсмертя, мить, Презирство, повага, Терпіння, гнів, Боягузтво, відвага, Мовчання, спів, Задоволення, прикрість, Прощення, образа, Жадоба, щирість, Насолода, відраза… […]
Лінь~це онкологія свободи, Невидима пухлина, непіддатна лікарям. Вона сидить в тобі й улесливо говорить: “Ти встигнеш, відпочинь, попереду~життя. ” Роки летять, минають мов хвилини, Лишають на волоссі сивий слід, І в дзеркалі ти раптом бачиш не дитину, А дивиться на тебе вже похмурий дід. Мов зорі меркнуть, гаснуть мрії, Жагу […]
Я лечу до тебе, лазурове море! Мевою здіймаюсь в синьооку вись, Неосяжні обіймаю крилами простори Й стрімголов пірнаю у бездонну сизь. Ти мені шепочеш рокотом прибою, Хвилями колишеш, спокій навіва, І бриниш у серці ніжною луною, Голосом мелодії, піснею життя.
Не забувай ніколи рідних~ Старих, малих, братів, сестер, Близьких по духу, серцю милих, Не забувай і тих, хто вже помер! Не забувай протоптану стежину Малими босими ногами, Що вкрилась споришевим ковроліном Та заросла колючками й шипами. Не забувай дитинства присмак~ Хай ласощами спогади будуть, І місце, де на колінах ти […]
Плакало небо солодким дощем, ~ ХмАрки морозивом тали, Розлився шовковий меренговий крем, Цілуючи землю квітками. Напилось повітря фруктовим сиропом, Варення зварили троянди, Запахло цукровим нектаровим соком~ Розвісили липи гірлянди. Трава надушилась мелісою~м’ятою, Карамеллю заповнились соти, Тополя розкидалась сніжною ватою, Зефірні формуючи лоти…
Стоїть в селі батьківська хата… А батько в ній давно один. Не вийшла з ним мені назустріч мати… Незвично так… Хоч й пролетіли вже роки. Радіє батько, тамує подих, За двох чекає, за двох живе, За двох він береже родинний вогник, Та лиш гніздо тепер самотнє і пусте. А в […]
Чарівна вишиванка (поетична казочка) Недалеко, біля міста , У країні Дивних мрій, Жив веселий Капелюшник. Мав чудовий дім новий. Квітничок біля будинку. У будівлі – чистота. День народження вже скоро, Шле він другові листа: «Приїзди ,мій давній друже, Пишний буде свят-обід, Бо не бачились з тобою, Ми ,мабуть, вже […]
Колись давно, а може і недавно Далеко десь, а може й ні Жили на світі люди гордливі та поважні І кожен впевненний був з них, що він ~то пуп землі. Задерши голови носами в небо, Забули про важливе та святе, Корони повдягали, і мізок їм не треба В глазурі золотій […]
І тріск поширився повсюди, руйнуючи, здавалось, вічні стіни. Надії крихти сипались із стелі І глиби відчаю нещадно руйнували світ. Цей світ в твоєму тілі, гримів, руйнуючись до тла. І згодом радісну картинку заполонила сіра мгла. Нічого не залишилось від світу. Покинула тебе твоя душа. А ти залишився ходити… перед очима […]
Дівча моє маленьке Втомилося і спить Яка ж вона гарненька! Яка солодка мить! Розкидала косички, Рум’янець на щоках, Яке вродливе личко, Мов квіточки вуста. Беру її долоньку, До серця пригорта, Це щастя~мати доньку, Це посмішка життя.
Сумую за тим чого уже немає І більш ніколи не буде… У спогадах думки мої витають Їх час ніколи не зітре… Сумую, бо маю право Лиш сумувати та мовчать І усміхатися по~справжньому, Щоб сльози із очей не випускать. Сумую, в грудях дихання сперло Пече, болить та розриває на шматки… Неначе […]
Зіронька з неба дивилась у воду Чисту, прозору, що річка несла, Та й закохалася у свою вроду Так, що очей відвести не могла. Теє кохання було безотвітним, Як не яскраво сіяла зоря, Зранку зникала її половинка~ В хвилі ховала шумлива ріка. Ввечері знову зоря палахтіла Так, що й до дна […]