Лірика кохання Поезія Коханому автор Марина Саєнко|Опубліковано 18.08.2020 Коханому Ти спитаєш: кохаю? Знову я промовчу, Як свіча догоряю, Мов метелик лечу… Я долаю кордони, Забобони, межу, І кажу, мій хороший, Я без нас пропаду… Ти всміхнешся чарівно, Лиш притиснеш сильніш. Скажеш, ти моя пташко, Ну чому тріпотиш? По очах прочитаю, Я безмежну любов Від палких поцілунків Розтану я знов. Моє серце в тенетах! Знаю не віддаси! Ти його напуваєш У нектарах роси. Твої очі бездонні, А вуста – глибина, І коли їх торкаюсь Не бачу і дна…. Піднесеш до Парнасу Мене уві сні, Знаєш, інших не треба Коханих мені. 3 Автор публікації Офлайн 5 років Марина Саєнко 84 Я не хотіла бути поетесою, Але стою ось зараз перед вами... Коментарі: 12Публікації: 29Реєстрація: 17-08-2020 Небайдужий читач Достижение получено 23.08.2020 Титул: Небайдужий читач Присвоюється користувачу, який оцінив 50 і більше публікацій Бронзове перо Достижение получено 17.08.2020 Присвоюється автору, який подав на сайт 10 і більше публікацій
Опубліковано 10.06.2020 Горизонт видел раз… По душе мне асфальт и бетонные свечи Урбанизм мне не давит на плечи. Шум дорог, блеск огней и большие витрины, Улиц прочные […] 5
Опубліковано 27.04.2020 Две души Разругались две Души однажды И бродить пошли по белу свету. Все пытались доказать, что дважды Не войти в одну и ту же […] 4
Опубліковано 25.02.2025 Сіре руно на плечі Вдягнена в сіре руно Збирає у кошик зорі – У кошик темряви. Вдягнена веслярем з «Арго» (Дарував одяг овечий – М’який як […] 1
Опубліковано 22.10.2021 Янгол 2 Коментарі Янгол за спиною стояв, Й тихо шепотів молитву, Бережно душу обійняв, В зібраний момент застиглу. Трепетно шу́рхнули крила, Сполох відчуло і нутро, […] 4