Уже мені не важко це казати:
літала в хмарах- сіла біля хати,
була в короні- стала ,як усі,
прийшла із Сонця- вийшла у росі
Тепер мені не так- я вже із дна,
тримай за хвіст,рибино пресумна.
Тримайсь хреста,сумна рибино- сонце,
хоч не мовчи,без тебе знаю- сон це.
По що мені тужить? Я вже знайшлася-
на дні тарелі з недоптим квасом.
Тепер пливу до третьої весни,
гойдати на орелях віщі сни.
Автор публікації
Коментарі: 0Публікації: 9Реєстрація: 10-08-2020
