Тебе, не красять квіти ці,
А все зовсім навпаки.
Перед очима образ твій,
Забрав усі мої думки.
У тиші цього снігопаду,
Чую, голос твій.
Скажи, як ти посміла?
Дібратися до мрій.
І я давно забутий часом,
Вітром поправляю локон твій.
Куди ведеш мене?
Мій «Едемський змій».
Автор публікації
Коментарі: 24Публікації: 24Реєстрація: 18-09-2018
Достижение получено 09.11.2021
Титул: Небайдужий читач
Присвоюється користувачу, який оцінив 50 і більше публікацій
Достижение получено 17.06.2020
Присвоюється автору, який подав на сайт 10 і більше публікацій
3 коментарі “Тебе, не красять квіти ці”
Поетично, барвисто, сповідально, міститчно, оригінальна поетична форма,є глибина філософських роздумів у просторі Людської Душі, яка так прагне Гармонії Єднання з іншою Рідною Душою. Це пошук Людського Щастя. Вразив також і такий філософський рядок “І я давно забутий часом,”, який провокує глибокі роздуми про сенс Людського Життя., викликаючи асоціативні спогади з філософськими поезіями Олександра Пушкіна та Олександра Блока. Бажаю нових творчих натхнень та сміливих і відчайдушних стильових пошуків.
А мене найбільше вразили 2 останні рядки.
гарно