Я вкотре повертаюсь в стару хату
Де все дитинство босоноге пройшло.
Чекаю, що знов мама й тато
Під вечір з поля змучені прийдуть.

Та це лиш спогад тихого дитинства,
Солодких мрій, любові і тепла.
Я ніби сплю але мені не спиться…
Це лиш ілюзія – їх давно нема.

Я вкотре повертаюсь в стару хату,
У котре згадую – і плачу і сміюсь…
Як хочеться спитати – «як ви мамо, тату?»
Та в тиші цій за них лиш помолюсь.

Любіть своїх батьків доки вони живі…
(ілюстрація з інтернету)

Автор публікації

Офлайн 1 місяць

Ruslan

315

я не поет - я тільки тінь блукаюча в пустелі ...

Коментарі: 820Публікації: 54Реєстрація: 22-04-2020

Срібне перо

Достижение получено 08.04.2022

Присвоюється автору, який подав на сайт 50 і більше публікацій

Яскравий коментатор

Достижение получено 30.04.2020

Титул: Яскравий коментатор

Присвоюється користувачу, який прокоментував 50 і більше публікацій

Небайдужий читач

Достижение получено 27.04.2020

Титул: Небайдужий читач

Присвоюється користувачу, який оцінив 50 і більше публікацій