В тисячах чужих очей я бачив світло
Твого вогню…
В холодних замках підсвідомості
Твою любов…
Тільки холод окутує душу мою в цій світі
То що варте моє життя тепер – скажи?
Кому потрібні слова, кому потрібна любов –
Якщо тільки стіни довкола холодні
І погляди байдужі й чужі…
Сам на сам зі сльозами в середині серця,
Тільки світло в душі ще не згасле.
Та чи вистачить цього аби жити дальше?
Чи можливо ще повернути усе назад…
Сила тільки на зовні – у словах чути біль
Що захована усмішкою ввічливо!
Кому нині потрібна буде твоя правда?
Любов, що купується і котру так
Само можна продати …
Сам на сам зі сльозами в середині серця –
Чи потрібен колись ти був комусь тут?
Що варте життя в холоді душевних мук –
Чи можливо ще повернути все назад…
В тисячах чужих очей я бачив світло
Твого вогню.
В холодних замках підсвідомості
Твою любов.
На обличчях перехожих чужих
Ловив усмішку твою.
І так довго шукав і так наївно
Вірив в любов Твою
Ruslan Barkalov
Картинка з
інтернету
Автор публікації
я не поет - я тільки тінь блукаюча в пустелі ...
Титул: Яскравий коментатор
Титул: Небайдужий читач
4 коментарі “Твоя любов”
Душа не взмозі вдержати біль. Дуже проникливо.
Душа обов’язково витримає, з часом і зламані крила знову зможуть літати
Красиво… І щемно…
Чудовий твір. З часом можна буде поправити декотрі помилки, головне суть і його душа наповнена нерозділеним коханням, пошуком розуміння цього і прийняття.