Солодкий гріх перероста в страждання, Немов у очі хтось дмухнув їдкого… Коли Бог відкладає покарання, Не відкладай свого навернення до Нього!
Духовна поезія
192 posts
Вітаю, друзі, з Хрещенням Господнім! Нехай у кожнім серці благороднім З Отцем і Сином Дух Святий спочине І древній змій без вороття загине! І сатана уп’ється до нестями, І люд наповнить Православні храми, І Небеса розверзнуться знаменно, І Слава Божа зійде незбагненно!
Молитва – це незриме поєднання Людини з Богом у глибинах серця! Кому нема молитися бажання, Тому ніколи часу не знайдеться! “Ще встигну, – тішить сам себе, наївний,- Ще не дощить за вікнами тривога!”, – І витрачає час дорогоцінний На що завгодно, тільки не на Бога!
Мов коси, за вікном все йдуть і йдуть дощі, І ця рапсодія, здається, безкінечна… Гріх несповіданий – пухлина для душі, Злоякісна, смертельно небезпечна!
Святу росу, божественне пиття, П’є з квітів на світанку пташка рання… Ти можеш сповідатись все життя, Але ні разу не принести покаяння!
Ми свічечку кладем за серцю милих, Є серед них миряни і ченці… Найважливіше поминання для спочилих- Це Проскомідія, так вчать Святі Отці! Коли священик Часточку виймає, Її на Дискос скраєчку кладе, Лице покійного, неначе сонце, сяє, І прощення від Господа гряде!
Життя минає, йдеш по світу босим, А зірка на шляху все не встає! Чекає Бог, що в Нього ми попросим, А тільки потім поміч подає!
Осінній лист прошелестів І на долоні білі впав… І я спитать її не смів Причину, хто між нами став! Чи красень він, чи багатій, А, може, чистая душа? По її усмішці німій Я розумів, що це – межа! І плакав я, і стигла кров, І яструбом ширяв між […]
З високої гори одна небога Насмілилась звернутися до Бога: – Чому у сім’ях діти наркомани, І до дівочої цноти нема пошани? Чому на світі все так занепало, П’яниць, грабіжників і шахраїв чимало? Чому при владі люди жалюгідні, Чиновники й політики негідні? Мов грім, з Небес глаголи пролунали: – […]
Бажаю вам неосужденно Причаститись, Щоб, мов сади, пашіли ваші лиця, Щоб очі сяяли, мов вечорові зорі, Щоб ви усі були живі, були здорові!
Сумління – голос Божий в серці! Як верби себе бачать у озерці, Так дивиться у очі нам сумління, Немов зоря над милим гаєм пізня, Нам промені дарує таємничі… Воно й судитиме нас в потойбіччі!
Голубить вітер чорну орхідею, Сіяє сонце в гронах виноградних… Хто винен перед совістю своєю, Завжди кругом шукає винуватих! Загляне у віконце зірка рання, Спурхне пугач з калинової гілки… Хто істинно приносить покаяння, Той вже не судить ближніх за помилки! Бо за які гріхи кого осудиш – То незабаром […]
Протистояння є усюди, І навіть крихту хліба ділять! Чомусь зазвичай горді люди Гординю в інших ненавидять! І б’ються в шибки, як ті птиці, І завжди винного шукають, Самі себе ті нещасливці Немилосердно обкрадають! Десь перші зорі спалахнули Голівки канни опустили… Якщо б ми гордими не були – За […]
Коли вас непокоїть відчуття, Що ви достойні кращого життя, Погляньте на свого взуття сліди – Скільки споганено й нароблено біди! Згадайте, із яких брудних канав Господь вас за волосся витягав, Яку ціну криваву заплатив, До смерті хресної пропащих возлюбив! Та вже не надимайтесь ні над ким – Усе розсіється, немов […]
Літа прошелестіли, промайнули, Та серце приховало незабутнє… У кожного Святого є минуле, А в нерозкаянного грішника -майбутнє! Кого ми нині судимо – не знаєм! Любий лицем в багнище може впасть! Можливо, той від кого не чекаєм, Життя своє за Господа віддасть! Можливо, що ця модниця спесива, Яка сьогодні […]