Летіла журавка,
Високо над полем
Почула зненацька,
Землиця, мов стогне.
Кружляла навколо,
Дивилась уважно,
Побачила морок,
Згорілого саду.
Війна натворила,
Біди лиш повсюди,
Тримати несила,
Сльозу від задухи.
Журавка, журавка,
Гніздечко як звити?
Вона ж не втікачка,
Від болю ці крики!

2 коментарі “Журавка”
Як чудово!!! Вірш сповнений ніжності та любові! Щастя ліричній героїні…
Дякую Наталія!