Осяяла зоря ранкова,
Умить зачарувала погляд,
Зробилася душа безвольна,
О жінко, ти моя Мадонна!
На вітрові вихрилось плаття,
Торкнулося руки матроса,
Уперше і в момент кохання,
Неначе обійняв він сонце.
Надія промайнула близько,
Хто знає, як ім’я красуні?
На палубі сміялись нишком,
Вона ж із капітаном в шлюбі.
******
Сьогодні неспокійне море,
Втікали галасливі чайки,
Дощ болісно нутро полоще,
Змиває почуття по краплі.

2 коментарі “Моя Мадонна!”
Красива і така непроста історія… Дякую за неї, Ліза
Дуже вдячна вам Наталія!