Моє небо сьогодні сумне.
Моє місто сьогодні вбито.
І коли ця навала збагне
Те, що серце навіки розбито.
Відлетіло мале янголя
До небес, де вже є янголята.
І життя як шматки кришталю
Осінь… біль… я неначе розп’ята…
Не зросте більше в місті дитя…
Не злетять у гніздо голубʼята.
Відлетять… Не продовжать життя
Дата смерті двадцять девʼяте…
Я розбита на сотні частин,
Як той пес сльози тихо ковтаю…
Як достукатися всім до небес?
Зупини горе, Боже, прохаю!..
29.09.2022
Вікторія Корсунська
Автор публікації
Коментарі: 0Публікації: 24Реєстрація: 14-02-2021
Достижение получено 26.08.2022
Присвоюється автору, який подав на сайт 10 і більше публікацій
