А за вікном буяє осінь.
І жовте листя опадає.
І день за вечором минає.
А ти в очікуваннях досі.
Чого чекаєш, милий друже?
Мабуть, втомився від напруги.
В очах зневіру бачу вдруге.
Думки стискають тебе дуже.
Ти розумієш час настане,
Коли осінній настрій з джазом
Імпровізують ритми разом…
Тоді в душі весь лід розтане.
А потім загорнувшись пледом,
Відкривши «Графа Монте Кристо»,
В тиші загубленого міста
Потрапиш в мрії небосхилом.
Все буде добре, все минеться.
Ця осінь буде епізодом.
І рана схована під йодом
Злодійці долі усміхнеться.
(01.11.2022)