Весна цвіла пахучою черемхою
І літо кликало в трояндовий розмай,
Багряний вогник осені легесенько
Тремтітиме на вітрі зазвичай.
Там і зима снігами-заметілями
Й морозами лякатиме усіх.
Так день за днем крізь сито літ відсіється.
Що по собі залишити ти зміг?
Чи пам”ятатимуть тебе колись за справами
Та за діяннями корисними для мас,
Чи оповив життя своє ти славою,
А чи ганьбою.Це покаже час.
2016 р.

