А у моїй душі -зима,
І кохання в моїм серці вже давно нема.
Не зрадіють мой очі й приходу весни,
Тепер бачу я щоночі чорно- білі сни…
Наче й поруч ти зі мною,та тебе нема,
Не говоримо з тобою, між нами стіна.
Лише вранці кинеш скупо ти мені:-Привіт.
А солодких поцілунків зів’яв диво-цвіт,
І тепло твоїх обіймів лід скував давно!
Де поділося кохання? Чи було воно?
Снігом відповідь на запитання замела зима.
Наче й поруч ти зі мною, та тебе нема….
А у моїй душі -зима…