Білосніжка та 7 гномів (на новий лад.)

Ролі:

Гноми- шахтарі: Чихун, Буркотун, Розумник, Веселун, Соня, Простачок, Скромняга

Білосніжка

Король

Королева

Зла королева

Принц

Мисливець

Автор

Дзеркало

Попелюшка

Доставщик суші

Тітонька №1

Тітонька №2

 

 

 

Початок.

Автор:

В королівстві тридесятім,

Десь далеко за Парижем,

У захоплені завзятім

Королева взула лижі.

Захотіла модна дама

Нових вражень та емоцій,

Як побачила в рекламі,

Цілий день була у шоці.

Потім вирішила чітко,

Мати все, що зараз в тренді:

Для зубів – електрощітку,

Від Шанель парфум, ще – бренді.

Королю на вуха впала

Стала те і се просити

Бідолашненька не знала,

Як тепер на світі жити.

Королева:

Ну поїхали на море,

Хочу там по засмагати,

А ще краще, в Альпи, в гори,

Нові лижі обкатати.

Король:

Добре, зробим, як бажаєш,

Ось налагоджу всі справи,

Спершу – піддані, ти ж знаєш,

Потім вже підуть забави.

Королева:

Любий, знаєш, таке діло,

Треба мені шубку нову,

Все що в шафі – застаріло,

Не вдягати ж його знову!

Король: (переляканими очима)

Знову шопінг? З мене годі!

Я вже раз на це попався,

Купуй все, що по погоді,

Тільки б вдома я зостався.

(дістає кредитку, дає королеві і та щаслива виходить з кабінету)

Автор:

Ось на цім і закінчили,

Спакували всі валізи,

Все зробили, все купили,

Поробили собі візи,

І поїхали у гори

Трохи по відпочивати.

Через кілька днів – на море,

Встигли трохи політати.

Славна видалась відпустка:

Лижі, море, пляж, махіто,

І рознеслась гарна звістка,

Щойно закінчилось літо.

В королівської родини

Донечка на світ з’явилась,

На христини до дитини

Вся рідня і заявилась.

Тітонька №1:

Яка гарна і маленька!

Чорні очі, як вуглинки,

Шкіра, наче сніг біленька,

Уста – червоні намистинки.

Тітонька №2:

Хай щасливою зростає!

Щоб ніколи не хворіла!

Суму й горя хай не знає

Білосніжка наша мила.

Король:

Нумо гості мої милі,

Йдем у залу святкувати.

Дякую за слова щирі

Вже час їсти й танцювати.

Автор:

Час пройшов і чорним сумом

Усе королівство вкрилось,

Злилось горе з вітра шумом

Дитя без мами залишилось.

Час іде, дівча зростає,

Король втомився один бути,

Нову кохану він шукає,

Щоб печаль свою забути.

Король: (сидить на троні и листає в планшеті сайти знайомств)

Ця якась занадто кругла,

В цеї – вуха чебурашки,

Ця – низька, ця – надто смугла,

Ця не любить обнімашки.

Може цю?… Та ні, не хочу,

В неї ніс не дуже рівний,

Дарма голову морочу,

Інший сайт знайомств потрібний.

Автор:

Так у пошуках щоночі

По сайтах дивлячись на фото,

Що аж на лоба лізли очі,

Вів король свою охоту.

І все ж знайшов, зрадів як хлопчик,

Красуню файну, губи пишні,

Літав і порхав, як горобчик,

Коментарі тут будуть лишні.

За місяць, зроблено весілля,

Бенкет, шампанське, пісні, танці,

Усіх ще мучило похмілля,

А королева встала вранці.

Зла королева: (дістає з кишені телефон, щось у ньому пальцем нажимає і говорить)

Чудо – дзеркальце, скажи,

І всю правду покажи, в кого лайків більше всіх,

Хто в житті здобув успіх?

Дзеркало:

Ти – найкращий блогер світу,

Тебе люблять навіть діти,

Королева лайків ти,

Краще тебе не знайти!

(Королева задоволено посміхнулась і вийшла з кімнати)

Автор:

Йшли роки, часи минали,

Білосніжка геть доросла

Короля давно не стало,

І злій мачусі не просто.

Зла королева:

Чудо – дзеркальце, скажи,

І всю правду покажи,

в кого лайків більше всіх,

Хто в житті здобув успіх?

Дзеркало:

Ти – хороший блогер, знаю,

З цим тебе ще раз вітаю,

Та у топі зараз інша,

Кращий блогер – Білосніжка!

Автор:

Розсердилась королева,

Верещала, нервувала,

Була лютіша й зліша лева,

Сніжку з друзів видаляла.

Ось спала їй на думку тема,

Мисливця в гості запросила,

Щоб в раз позбутися проблеми,

Свій указ оголосила.

Зла королева:

Хочу я, щоб Білосніжка

Не прокинулась у ліжку,

Заведи у ліс нахабу,

Й придуши її, як жабу!

Щоб її айфон приніс,

Смертю стане дівці ліс.

Мисливець:

Ваш наказ, мені – закон,

Тільки вам служити буду,

Хоч беріть мене в полон,

Своїх слів я не забуду.

(мисливець кланяється, виходить, зла королева задоволено потерає руки і йде за куліси)

 

Автор:

Густі хащі, ліс безмежний,

Чоловік іде кремезній,

Вовки виють де – не – де,

Білосніжку він веде.

Білосніжка: ( тримає в руках селфі-палицю з телефоном, перелякано йде за мисливцем все знімає і постійно озирається.)

А тут точно є вай-фай?

Щось не схоже це на рай,

А де форум? Де масовка?

Де вся блогерська тусовка?

Мисливець:

Все, прийшли, тобі капець,

Блогам всім твоїм кінець,

Віддавай мені айфон,

Ось, в заміну, телефон.

(дістає кнопочний телефон і простягає його Білосніжці)

Білосніжка:

Змилуйся, не губи душу,

В чаті бути щодня мушу,

В мене ж френди і підписки.

Маєш серце ті, чи мізки?

Без айфона пропаду,

Хоч зробить мені біду?

Так застрель, чи задуши,

Тільки айфон мені лиши! (падає на коліна, починає гірко плакати і притискати телефон до грудей)

Мисливець:

Годі, годі, та не плач!

Я ж не звір, і не палач,

Відпущу тебе з айфоном,

Тільки не вертайсь додому.

(махнув рукою, розвернувся і пішов назад. Білосніжка витерає сльози, вмикає телефон і починає стрімити з лісу, повільно йде і знімає все навкруги)

Білосніжка:

Ось, погляньте, повний треш!

Слів лихих не підбереш,

Як вам друзі, такі справи?

Де я тут найду забави?

(тут на зустріч виходить Попелюшка, в одній туфлі, в піжамі, з гарбузом під одною рукою і з телефоном в іншій намагається знайти мережу.)

Білосніжка:

Стій! Ти хто? Куди ідеш?

Чого босою бредеш?

Ти лунатик? Може – Емо?

В тебе що, отут проблеми? ( крутить вказівним пальцем у скроні)

Попелюшка:

Попелюшка я, привіт.

Втратила сигналу слід,

На вечірку я ходила,

Бачиш, туфлю загубила.

Була туса, принц, текіла,

Нічка швидко пролетіла,

І не встигла я втікти

Пішки довелось піти.

Це була моя карета, ( показує на гарбуз)

Вона мчала як ракета,

Була сукня від Габана,

А тепер, ось ця піжама.

Навігатор мій завис,

І завів у темний ліс,

О, сигнал з’явився, Клас!

Все, бувай, мені вже час! ( побігла)

Автор:

Так блукала Білосніжка,

Намочила босоніжки

Зголодніла і втомилась

Бідолаха, геть зморилась.

Раптом, бачить в далині,

Вогник сяє у вікні.

Поспішила ж в ту хвилину

Й натрапила на хатину.

(Білосніжка стукає в двері, ніхто не відповідає, вона заходить в середину)

Білосніжка:

Тук, тук, тук, чи є хтось вдома?

Заморила мене втома,

Можна тут на ніч лишитись?

Відпочити і зігрітись?

Автор:

Тиша в домі, безлад, жах,

Іржа на ложках й на ножах,

На підлозі купа бруду,

Давно ніхто не мив посуду.

Взялась дівчина прибирати,

Мити посуд, підмітати,

Все попрала, і розклала,

Хата ніби нова стала.

Заморилась бідолашна,

Налетіла втома страшна,

Прилягла лише на мить,

Час пройшов, вона вже спить.

(заходять гноми-шахтарі в касках, комбінезонах, коли переступають поріг хати, завмирають і починають здивовано говорити)

Розумник:

Нічого собі, абгрейд,

У нас що, був якийсь рейд?

Може Фреймут завітала

Й хату дочиста прибрала?

Буркотун:

Не бери собі позору,

Де табличка Ревізору?

Кожен гриб у лісі знає,

Що вона не прибирає!

Веселун:

Ви ще хлопці, посваріться,

Та яка ж всім нам різниця,

Головне що чисто й гарно,

Набатрачився хтось славно (сміється)

Скромняга:

А якщо хтось вкрав всі гроші?

Думки в мене не хороші,

Ну такого ж не буває,

Що хтось задарма прибирає?!

Простачок:

Їсти хочу, в душ і в ліжко,

Підвернув у шахті ніжку,

І футбол почнеться, Ліга!

Ото буде там інтрига.

(проходять далі в дім і бачать на ліжку Білосніжку. Тут Чихун голосно чхає і дівчина прокидається. Дивиться на всіх круглими очима і каже)

Білосніжка:

Ой, привіт, я – Білосніжка,

Я заснула, тут на ліжку,

Мене вигнали із дому,

Не потрібна я нікому.

Можна я зостанусь з вами?

Будете мені братами,

Разом будем блог знімати,

Буду прати й готувати.

Чихун:

Я не проти, Соня теж (бере руку Соні і махає нею, бо той спить на ходу)

Хай лишається, авжеж,

Місця вистачить усім,

Веселішим стане дім

Веселун:

Ну раз всім це по душі,

Я замовлю нам суші,

Відсвяткуємо подію

Про сестру з дитинства мрію. ( дістає телефон і робить вигляд що говорить із службою доставки)

Автор:

Ось за стіл сідають гноми,

раптом, хтось у двері дзвонить,

Білосніжка відчинила

Й хлопця з сумкою впустила.

Доставщик суші:

Ось замовлення, будь ласка,

Рол – унагі, сет – аляска,

Макі-суші і креветки,

Ось із лобстера котлетки,

Тут – васабі та імбир,

Соус, палички, інжир,

філадельфія з лососем,

Темпура гаряча й досі,

Місо-суп і даши-комбу,

Ось ще шоколадну бомбу,

Три морозива і хліб,

Все доставив, так як слід.

(Білосніжка дає йому гроші і він йде. Всі знову сідають за стіл, розбирають коробки з їжею, їдять і весело балакають).

Автор:

Разом жили, все як треба

Сніжка блог вела від себе,

Гноми в шахті на роботі,

Всі жили в добрі й турботі.

 

(Виходить Зла королева з телефоном і питає)

Зла королева:

Чудо – дзеркальце, скажи,

І всю правду покажи,

в кого лайків більше всіх,

Хто в житті здобув успіх?

Дзеркало:

Ти, хороший блогер, знаю,

З цим тебе ще раз вітаю,

Та все ж Білосніжка краще,

Веде блог з лісових хащів.

В неї гноми, хата, звірі,

І вона весь час в ефірі,

З діаманту кнопку має,

На рубінову збирає.

 

Зла королева:

Як? Вона ж без телефону?

Її позбавили айфону,

Нема у лісі покриття!

Не ті умови для життя!

Мисливець, значить брехуняка!

Ах ти ж невірна скотиняка!

Про Білосніжку все збрехав,

Ще й за роботу гроші взяв!

(Задумалась на кілька секунд а потім в голову прийшла ідея)

Ну все, кінець тобі, гаплик!

Та щоб відсох тобі язик!

Нічого, твій канал закрию,

Здійсню нарешті свою мрію. (виходить геть)

Автор:

Зла королева лютувала,

Три дні бісилась, чаклувала,

І врешті відпустило душу,

Начаклувала смерті грушу.

Вдягнулась в бабцю, в ліс пішла

І хату гномиків знайшла,

(Бабця стукає в двері, Білосніжка виходить на двір і вітається)

Білосніжка:

Доброго дня, ви заблукали?

І як у хащі ці попали?

Втомилися чи хочте їсти?

На лаву можете присісти.

Зла королева: (сідає на лавочку, охкає як старенька бабця й каже)

Втомилась дуже, хочу пити,

Водички склянку мож налити?

Я за дровами в ліс пішла,

Й додому стежку не знайшла, (Білосніжка дає їй воду, та п’є і каже далі)

Дякую, мила дитино,

Сядь біля мене на хвилину,

Віддячу я тобі за ласку,

Ось, грушечку візьми, будь ласка!

(дістає з корзини грушку і дає дівчині)

Білосніжка:

Та без проблем, води не шкода,

На доброту завжди є мода,

Спасибі вам за гарну грушу,

Та й ти до хати уже мушу.

Зла королева:

Гаразд, як знаєш, ну бувай,

А грушу швидше ти кусай,

Вона корисна й солоденька,

І розмірами не маленька.

(Білосніжка бере грушку, кусає і падає. Королева підбігає, лізе в кишеню, дістає телефон , забирає його і каже)

Ура! Все знову так як треба!

Я заживу тепер без тебе!

Я знову в топі, я найкраща,

Спи вічним сном собі, ледащо!

(Весела йде геть з телефоном Білосніжки)

Автор:

Прийшли з роботи шахтарі

Завмерли! Труп лежить в дворі!

Вони до Сніжки, а та – спить.

Загорювали всі в туж мить.

Зробили їй труну з кришталю,

Туди поклали свою лялю,

Не буде в домі більше сміху,

Бо в ній знайшли свою утіху.

Не буде блогів, селфі, стриму,

Як тепер жити без екстриму?

 

Пройшли роки, дівчина спала,

За нею гноми сумували,

Як раптом, з ранку в їхній ліс,

Убер-таксі принца привіз.

Побачив він красуню в гробі,

І очі стали вмить на лобі,

Принц підійшов, поцілував,

Новий айфон подарував.

Вмить Білосніжка пробудилась,

Айфон і принца роздивилась,

Подала руку, з гробу встала,

І знову стримити почала.

Білосніжка:

Привітики, мої френдусі!

Сьогодні я весела й в дусі!

Знайомтесь, це – мій принц, Лапуся!

А я тепер для нього Буся!

Чекаю лайки й коментусі,

Мої зайчата й ведмедусі,

Всіх люблю, цьомаю, бувайте!

Мене у топі знов шукайте!

( Вимикає телефон, бере принца за руку, тут заходять гноми, радіють, всі щасливі йдуть зі сцени.)

Автор:

Ну що тут скажеш, все як треба,

Побачила це королева,

В істериці заверещала,

І від інфаркту мертва впала.

Щасливо стали усі жити,

Ходити в гості і дружити,

Вечірки, селфі, блоги, стрим!

Таке життя – один екстрим!

 

Ви ж не марнуйте час на інших,

В реалі жити цікавіше,

Спілкуйтесь з друзями, гуляйте,

Ходіть в кіно, відпочивайте,

Не проміняйте все життя

На віртуальне забуття!

 

КІНЕЦЬ